Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow М-майз arrow МАВРІТАНІЯ
   

МАВРІТАНІЯ

Ісламська Республіка Маврітанія — держава на Пн. Зх. Африки. На Зх. омивається водами Атлантичного ок. В адм. відношенні поділяється на 12 р-нів.

Державний лад. М.— республіка. З 1979 вся влада в країні перейшла до Військового комітету національного порятунку (ВКНП). Голова ВКНП є главою д-ви. Уряд очолює прем'єр-міністр. 1980 прийнято конституційну хартію.

Природа. Берегова лінія розчленована мало, береги низовинні. В рельєфі переважають рівнини та плато заввишки 200—500 м, зайняті піщаними та кам'янистими пустельними ландшафтами Сахари. Значні поклади заліз. руди, а також рідкіснозем. металів, міді, фосфоритів, гіпсу, кам. солі, урану. Клімат тропічний, пустельний. Пересічна т-ра січня від + 16 до +20°, липня — від +30 до +32°. Опадів до 100 мм, на Пн. Сх. до 50 мм на рік. Єдина ріка з постійним водотоком — Сенегал (на пд. кордоні країни). Переважають пустельні та напівпустельні рослинні угруповання на скелетних малопотужних грунтах.

Населення. 80% (1978) нас. країни становлять араби Зх. Сахари (маври). Решта маврітанців — бербери, тукулери, сонінке, фульбе, волоф та ін. Живуть також іноземці, переважно французи. Офіц. мова — арабська. З 1979 мови народів фульбе, сонінке й волоф зрівняно в правах з араб.

мовою. Пересічна густота нас.— 1,5 чол. на 1 км2 (1978). Майже 80% нас. живе в пд. частині країни. Міське населення становить 23%. Найбільше місто — Нуакшот. Історія. В 7—11 ст. пд. частина М. входила до середньовічних д-в Зх. Африки (Гани та ін.), пн.— до держ. утворення берберів-сан-хаджа. З серед. 11 ст. до 1146 тер. М. була у складі д-ви Альморавідів. У 13—14 ст. пд. частина М. перебувала під впливом д-ви Малі. В 14—15 ст. в М. вторглися араб. племена макіль. Поступово араби зайняли панівне становище в М. В 15 ст. почалося проникнення в М. європейців (португальців). За Версальським мирним договором 1783 узбережжя М. визнавалося сферою інтересів Франції. З 1903 М.— її протекторат, з 1920 — колонія. Населення М. вело постійну боротьбу проти колонізаторів, яка особливо посилилася після 2-ї світової війни. 28.XI 1960 М. була проголошена незалежною республікою. В 1964 М. встановила дипломат. відносини з СРСР. Непопулярна війна, яку М. з 1976 вела в Західній Сахарі, загострила політ. та екон. кризи в країні, що призвело до військ. перевороту 10.VII 1978. До влади прийшов Військ. комітет нац. відродження, який припинив чинність конституції (прийнята 1961), розпустив єдину в країні Партію маврітанського народу (засн. 1961). 5.IV 1979 влада перейшла до Військ. комітету нац. порятунку. Уряд М. проводить політику розвитку економіки шляхом залучення іноземного капіталу. В конституційній хартії 1980 уряд М. заявив про намір поважати всі міжнародні зобов'язання країни. Принципами зовн. політики М. проголошено неприєднання до блоків, співробітництво з усіма країнами. 5.VІІІ 1979 М. підписала угоду з нац.-визвольною орг-цією Зх. Сахари—Фронтом ПОЛІСАРІО, відмовившись від будь-яких претензій на Зх. Сахару. З 1961 М.— член ООН. М.— член Організації африканської єдності, Ліги арабських держав. М. уклала з СРСР угоди про торг. (1966), культур. і наук. співробітництво (1967), про співробітництво в галузі мор. рибальства (1973), про повітр. сполучення (1974). Єдина в країні Спілка трудящих Маврітанії заснована 1961. Входить до МКВП.

І. Д. Шевченко.

Господарство. М.— країна з низьким рівнем розвитку продуктивних сил. Економіка її значною мірою залежить від іноз. (переважно франц.) капіталу і базується гол. чин. на добуванні корисних копалин. За роки незалежності в деяких галузях г-ва створено держ. сектор, у пром-сті та с. г. впроваджено держ. контроль. З 1978 уряд проводить заходи щодо переважного розвитку с. г. та мор. рибальства, заохочення іноз. капіталовкладень. Найбільше розвинута гірничодобувна пром-сть. Видобування заліз руди (7,4 мли. т, 1978). Розробляють поклади рідкісноземельних металів, кам'яної солі, гіпсу. Обробна пром-сть представлена окремими підприємствами харчосмакової (рибо- і м'ясопереробної, консервної, цукр. та ін.), хім., нафтопереробної, шкіряної, швейної галузей, виробн. килимів, вибухівки. Діє установка для опріснення мор. води. Розвиваються традиційні кустарні промисли. Більшість пром. підприємств — у Нуакшоті. С. г., в якому зайнято 90% самодіяльного населення (1979), розвинуте слабо. Збереглися залишки феод. відносин. Гол. галузь с. г.— кочове й напівкочове скотарство м'ясо-мол. напряму. Розводять (поголів'я. млн., 1976): велику рогату худобу (переважно зебу) — бл. 1, верблюдів — бл. 0,5, овець і кіз — бл. 3,5, ослів і коней. Землеробство лише в бас. р. Сенегалу та в оазисах. Осн. прод. культури: просо, сорго, бобові, маїс, рис, арахіс, фініки та ін. Експортне значення має гуміарабік — клейка речовина, що її виділяють певні види акацій. Великої шкоди с. г. країни завдають посухи. У розвитку рибальства М. надає допомогу Рад. Союз. Довж. (тис. км, 1978): з-ць — 0,7 (використовуються лише для перевезення заліз. руди), автошляхів — 7,8, у т. ч. шосе — 1,1. Гол. мор. порти та міжнар. аеропорти — Нуакшот і Нуадібу. В нижній течії Сенегалу судноплавство. З М. вивозять залізну руду, гіпс, гуміарабік, рибу, рибні продукти, худобу та ін.; довозять пром. товари, нафтопродукти, машини, устаткування, прод. товари тощо. Осн. торг. партнери —Франція, Італія, Великобританія, Японія. Грош. одиниця — угія. 1 угія = 5 афр. франкам. І. Д. Шевченко.

Медичне обслуговування. В 1975 в країні було 567 лікарняних ліжок (4 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу (1977) подавали 99 лікарів (0,7 лікаря на 10 тис. ж.). В М.— держ. система мед. обслуговування. Лікарів готують за кордоном.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. На 1977 83% нас. становили неписьменні. Поч. школа вважається обов'язковою, але відвідує її меншість дітей. Строк навчання у поч. школі — 6 років, у середній — 7 (4 + 3). Викладання франц. мовою; араб. мова — обов'язковий предмет. У 1976/77 навч. р. у поч. школах налічувалося 58 тис. учнів (бл. 19% дітей відповідного віку), в середніх — понад 7 тис. Є два вищі навч. заклади: Нац. ін-т ісламу в м. Буті-ліміті (засн. 1961) і Вища нормальна (пед. ) школа в Нуакшоті (засн. 1971). Вищу освіту здобувають переважно в ун-тах Франції, Сенегалу та ін. країн, зокрема в СРСР. У М. працюють управління по геології і пром-сті, н.-д. ін-т плодівництва, кілька дослідницьких с.-г. станцій, центр пед. документації. Нац. б-ка і Центр. публічна б-ка — в Нуакшоті. В містах Бутіліміті, Каеді, Шінгетті є б-ки з фондами араб. книг і рукописів. На поч. 70-х рр. у Нуакшоті створено Нац. музей.

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення. В М. 1979 виходила одна щоденна газ. "Аш-Шааб" ("Народ", з 1975) араб. і франц. мовами. Маврітанське агентство преси засн. 1975, контролюється урядом. Нац. радіомовлення М. (урядова служба) веде передачі араб., франц. мовами та мовами народностей волоф, сараколе.тукулер. Діють 2 радіостанції. Література М. існує араб. класичною мовою, на араб. діалекті хасанійа та берберською мовою. До приходу арабів існувала усна нар. творчість берберських племен, яка розвивається й тепер. Перші твори араб. класичною мовою (відомі з 11 ст.) були реліг. та істор. змісту. На діалекті хасанійа створювалася епічна та лірична поезія. В 16 ст. з'явилася світська поезія араб. класичною мовою. Визначні поети 17—18 ст.: У. Разга, Бу Фумуайн, М. аль-Йадалі, 19 ст.— У. ат-Тельба, У. Мухамді, У. аш-шейх Сідійа; серед сучасних — Аль-Мухтар аль-Хамід, Хатрі ібн-Хатрі, Уалля Абну. В поезії ха-санійа в 19—20 ст. виступали У. Нджарту, У. Абба, шейх М. аль-Мамі, М. ульд-Ахмад Йура, М. ульд-Абну ульд-Хмейда, сучасні — М. ульд-Сід Брахім, Хам-ман Фалль, У. Маккієн. У віршах Баккена (Абу Бакра ульд-Бу Баккара) класичну форму поєднано з діалектом.

Ю. М. Кочубей.

Архітектура та мистецтво. З 11— 12 ст. на тер. М. будували прямокутні в плані житл. будинки з плоскими дахами й внутр. подвір'ям, мечеті з квадратними у плані мінаретами. На Зх. будівлі оздоблюють візерунчастим кам. муруванням, на Сх. фасади тинькують, вхід облямовують червоно-білим криволінійним орнаментом. У 20 ст. міста Нуакшот, Нуадібу (Порт-Етьєнн) забудовуються спорудами європ. архітектури, деякі міста зберігають середньовічний вигляд. Пам'ятки мистецтва доби неоліту належать культурі давніх негроїдних народів та берберів (на-скельні розписи, кам'яні гробниці — "шуші"). За середньовіччя на тер. М. розвивалася арабо-берберська культура. Поширені різні види декор.-ужиткового мистецтва (вироби з металу, глини, шкіри тощо). Нац. кіновиробництва немає. Виходять поодинокі фільми: "Сонце О" (1971, реж. Мед Кондо), "Національність — іммігрант" (1976, реж. С. Сохона).

Літ.: Новейшая история Африки. М., 1968; Кашин Ю. С. Мавритания. М., 1976.

Маврітанія - leksika.com.uaМаврітанія - leksika.com.uaМаврітанія - leksika.com.ua

Маврітанія - leksika.com.uaМаврітанія - leksika.com.uaМаврітанія - leksika.com.ua