- органи дворян, станового самоврядування у Рос. імперії до 1917. Запроваджені згідно з Жалуваною грамотою дворянству 1785, яка проголошувала дворян, свободи, право на самоврядування, створення корпоративних установ тощо. 1793 грамота була поширена на укр. шляхту та козац. старшину. Д. з. уособлювали владу дворянства на місцях. Існували губ. та повітові Д. з., до складу яких входили спадкові дворяни (не молодші 25 років), які відповідали майновому, освітньому (або службовому) цензам. Д. з. вирішували дворян, та місц. питання (збирали гроші на місц. потреби, подавали скарги до Сенату або імператорові, займалися опікою дворян, сиріт і вдів та ін.), звіряли родовідну книгу, виключали з неї дворян, які зганьбили себе, обирали губ. та повітових предводи-телів дворянства, справників та ін. станових посад, осіб тощо. Збиралися раз на 3 роки. Після реформи 1860 займалися насамперед справами дворянства.
Літ.: Рос. зак-во ?—XX веков, т. 5. ?., 1987; Хрестоматія з історії д-ви і права України, т. 1. К., 1997.
В. А. Чехович.
|
