Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow плюш-подол arrow ПОГОДІН
   

ПОГОДІН

(справж. прізв.— Стукалов) Микола Федорович [3 (16).XI 1900, станиця Гундоровська, тепер Ростов. обл.— 19.ІХ 1962, Москва] — рос. рад. драматург, засл. діяч мист. РРФСР (з 1949). Друкуватися почав 1920. Збірки нарисів "Кумачевий ранок", "Червоні паростки" (обидві — 1926). Перші п'єси — "Темп" (1929), "Поема про сокиру" (1930), "Мій друг" (1932) та ін. — про соціалістичне будівництво, індустріалізацію і колективізацію с. г. В трилогії "Людина з рушницею" (1937, Держ. премія СРСР, 1941), "Кремлівські куранти" (1940, нова ред. 1955), "Третя патетична" (1958, Ленінська премія, 1959) показав народження і перші кроки Рад. держави, відтворив багатогранний образ В. І. Леніна. Проблемам духовного життя рад. людей присвячені п'єси "Сонет Петрарки" (1956), "Квіти живі" (1960), роман "Янтарне намисто" (1959) та ін. Автор сценаріїв "Кубанські козаки" (1950, Держ. премія СРСР, 1951), "Тайга золота" та ін. Виступав як критик, публіцист. У 1951—60 — гол. редактор журн. "Театр". Нагороджений 2 орденами Леніна, медалями.

Тв.: Собрание сочинений, т. 1—4. М., 1972—73; Укр. перекл.— Аристократи. К—X., 1936; Людні;" :і рушницею. К., 1954; П'єси про Леніна. К., 1960; Янтарне намисто. К., 1961.

Ю. І. Корзов.

 

Схожі за змістом слова та фрази