Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow косм-коц arrow КОЦЮБИНСЬКИЙ
   

КОЦЮБИНСЬКИЙ

Михайло Михайлович [5 (17).ІХ 1864, Вінниця — 12 (25).ІV 1913, Чернігів] — укр. письменник і громад. діяч, революц. демократ. Н. в сім'ї дрібного чиновника. Закінчив Шаргородське духовне училище (1880). Переїхавши до Кам'янця-Подільського (1880), зблизився з революційно настроєною молоддю. За зв'язок з народовольцями 1882 був заарештований. Повернувшись цього ж року до Вінниці, вів пропагандистську роботу серед молоді. З 1886 за ним було встановлено таємний нагляд поліції, який не припинявся протягом усього життя письменника. В 1890 поїхав до Львова, де познайомився з І. Франком та ін. зх.-укр. діячами. У Львів. журналах "Дзвінок", "Правда", "Зоря" друкував свої ранні твори (вірш "Наша хатка", 1890; ряд оповідань). В 1891 склав іспит на нар. вчителя при Вінницькому реальному училищі, вчителював у с. Лопатинцях. Зустрічався з селянами, давав читати їм заборонені книжки, збирав фольклорні матеріали. В 1892—97 працював у філоксерній комісії в Бессарабії і Криму. В 1897 переїхав у Чернігів, але його не затвердили на посаді в земстві як "неблагонадійного". Деякий час працював у редакції газ. "Волинь" у Житомирі. На поч. 1898 повернувся в Чернігів, діставши посаду діловода при земській управі, а з 1900 — статистика. Тут К. написав свої найкращі твори. Суспільно-політ. і естетичні погляди К. формувалися під впливом ідей Т. Г. Шевченка, О. І. Герцена, М. Г. Чернишевського, І. Я. Франка. В кінці 80-х — на поч. 90-х рр. К. зблизився з ліберально-народницькою інтелігенцією, що позначилося на його творах цього періоду. Згодом письменник утверджується на позиціях революц. демократизму. В кінці 90-х і особливо в 900-і рр. великий вплив на К. справили ідеї марксизму. Він знайомиться з працями К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна, бере участь у громад., політ. і літ. житті. На відкритті пам'ятника І. П. Котляревському 1903 в Полтаві виголосив промову, на зборах Чернігів, громадської бібліотеки 9 січня 1905 виступив з вимогою скасувати цензуру на худож. л-ру. Легальне т-во "Просвіта" у Чернігові, головою якого він був (1906— 1908), прагнув використати для пропаганди революц. ідей. Гуртував навколо себе літ. молодь на традиційних "суботах", які відвідував, зокрема, і П. Тичина. У зв'язку з хворобою К. кілька разів виїжджав за кордон, побував у Австрії, Німеччині, Швейцарії, Італії, не раз приїжджав у гуцульське село Криворівню, де збирав матеріали для майбутніх творів. У 1909 на о. Капрі (Італія) познайомився з О. М. Горьким. Протягом 1909—11 тричі приїздив на Капрі, листувався з Горьким до кінця життя. Є підстави вважати, що 1910на Капрі К. познайомився з В. І. Леніним. У 1911 "Т-во прихильників української науки і штуки" встановило К. довічну пенсію в розмірі 2 тис. крб. на рік, що дало змогу хворому письменникові залишити роботу в земстві. У жовтні 1912 К. поїхав на лікування до Києва. В січні 1913 повернувся в Чернігів, де незабаром помер. Поховано К. в Чернігові на Болдиній горі. Поліція вжила заходів, щоб похорон не перетворився на антиурядову демонстрацію. Ці поліцейські дії як ганебний приклад нац. гноблення в царській Росії викрив більшовицький депутат у 4-й Держ. думі Г. І. Петровський у промові, проект якої написав В. І. Ленін. Зближення К. з робітн. рухом, утвердження його на позиціях революц. демократизму зумовили глибокий реалізм і народність його творчості. Розкриваючи класові суперечності кашталістич. суспільства, К. стояв на боці пригноблених, сільської бідноти, наймитів, утверджував неминучість революц. боротьби. Ранні оповідання К. ("Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма", 1884, та ін.) за життя письменника не друкувалися. З перших друкованих творів увагу привернув цикл дитячих оповідань: "Харитя", "Ялинка" (обидва — 1891), "Маленький грішник" (1893) та ін. Осн. тема творчості 90-х pp.— тяжке становище малоземельного селянства, пробудження соціальної свідомості селян, наростання масового протесту. К. показував людяність і благородство бідняків ("П'яти-злотник", 1892), прагнення народу до волі ("Дорогою ціною", 1901), шукання шляхів до кращого життя ("Ціпов'яз", 1893, "По-людському", 1900). К. критикував ліберально-народницьке культурництво ("Хо", 1894; "Для загального добра", 1895; "Лялечка", 1901), викривав релігію як знаряддя духовного і соціального поневолення людини ("В путах шайтана", 1899; "На камені", 1902; "Під мінаретами", 1904). Одночасно з ідейним зростанням К. відбувався процес його творчого самовизначення як художника-реаліста, новатора. На поч. 20 ст. К. виступив як видатний майстер соціально-психологічної новели. Своєрідними рисами стилю К. є лаконізм, психологічне проникнення в характери, ліризм, мелодико-інтонаційне багатство мови. Особливо велике значення для формування світогляду й піднесення творчої активності К. мала перша рос. революція 1905—07. У повісті "Fata morgana" (ч. 1—2, 1907—10) і багатьох новелах письменник відтворив широку панораму революційних подій, змалював мужні образи незламних героїв революції ("Невідомий", 1907; "Сон", 1911, та ін.). Письменник викривав реакційність самодержавства, лібералізм, міщанство, засуджував політ. ренегатство і зрадництво ("Він ідеї", 1906; "В дорозі", 1907; "Persona grata", 1908). Посилилась і сатирична наснаженість його творів ("Сміх", 1906; "Коні не винні", 1912). Повість "Fata morgana", що посідає центр. місце в творчості К.,— визначний твір укр. літератури про революц. боротьбу сел. мас. У ній К. створив новий тип позитивного героя — робітника, свідомого керівника селянства. У повісті виявилися елементи соціалістичного реалізму. В наступних творах К. показав зубожіння села, гнівне бродіння в народі ("Як ми їздили до Криниці", 1908; "Що записано в книгу життя", 1910). К. гостро виступав як проти ліберально буржуазної, так і проти декадент. л-ри, викривав бурж. націоналізм. В ліричному "Intermezzo" висміяв ре-акц. суть декадентської теорії "незалежності" митця від суспільства. Обстоював ідею єднання трудящих усіх національностей. Високим гуманізмом і поезією пройняті твори К. останніх років: "Тіні забутих предків" (1911), "Хвала життю!", "На острові" (1913). К. писав і літ.-критичні статті, рецензії, нариси. Йому належать переклади укр. мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко, Ф. Достоєвського та ін. Творчість К.—одне з найвищих досягнень укр. дожовтн. прози, вона вплинула на дальший розвиток укр. л-ри. Твори К. перекладено рос. та ін. мовами народів СРСР і мовами багатьох народів світу. пoвicть"Fata morgana" була кілька разів інсценізована і ставиться в укр. театрах. За оповіданнями й повістями К. створено кінофільми "Коні не винні" (1956), "Кривавий світанок" (за "Fata morgana", 1956), "Пекоптьор" (1957), "Дорогою ціною" (1957) і "Тіні забутих предків" (1967). Композитор В. Кирейко створив балет "Тіні забутих предків" (1959). Відкрито Коцюбинського М. М. музеї у Вінниці (1927) і Чернігові (1934), встановлено пам'ятники в цих містах. Ім'ям К. названо район Черніг. обл. (кол. Козловський), селище в Києво-Святошинському р-ні, колгоспи, школи, бібліотеки, парки культури й відпочинку, театри, вулиці. За рішенням Всесвітньої Ради Миру 1964 в різних країнах відзначалося 100-річчя з дня народження Коцюбинського. Іл. див. на окремому аркуші, с. 96—97.

Тв..Твори, т. 1 — 6. К., 1961—62: Твори, т. 1 — 7. К., 1973-75; Твори, т. 1—3. К., 1979; Рос. перекл.— Собрание сочинений, т. 1—4. М., 1965. Літ.: Франко І. З останніх десятиліть XIX в. В кн.: Франко І. Літературно-критичні статті. К., 1950; Горький М. М. М. Коцюбинський. В кн.: Горький М. Літературно-критичні статті. К., 1951; Иванов Л. Михаил Коцюбинский. М., 1956; Калениченко Н. Л. Михайло Коцюбинський. К., 1956: Коцюбинская-Ефименко 3. М. М. Коцюбинский. Мастерство писателя. М., 1959; Грицюта М. С. Михайло Коцюбинський у слов'янських літературах. К., 1964; Колесник П. Коцюбинський — художник слова. К., 1964; Калениченко Н. Л. Великий сонцепоклонник. К., 1967; Коцюбинская И. Михаил Коцюбинский. М., 1969; М. М. Коцюбинський як громадський діяч. Документи, матеріали, публікації. К., 1968; Костенко М. Художня майстерність Михайла Коцюбинського. К., 1969; Мороз М. О. Михайло Коцюбинський. Бібліографічний покажчик. К., 1964.

Н. Л. Калениченко.

Коцюбинський - leksika.com.uaКоцюбинський - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази