Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow функ-фюс arrow ФУТУРИЗМ
   

ФУТУРИЗМ

(від лат. futurum — майбутнє) — формалістичний авангардистський напрям у бурж. літературі і мистецтві, представники якого, відкидаючи реалізм і класичну спадщину, намагалися створити "синтетичне мистецтво майбутнього", що відповідало 6 новій добі з її тех. прогресом, новими ритмами тощо. Виник напередодні 1-ї світової війни в Італії. "Маніфест футуризму" (1909) виражав ідеологію войовничої імперіалістичної буржуазії. Його автором і зачинателем Ф. був італ. поет Марінетті — апологет мілітаризму, а згодом фашизму. Для Ф. характерні культ машинної техніки, яка в умовах бурж. виробництва робить людину автоматом, проповідь індивідуалізму, насильства і варварства. Борючись проти класич., реалістичної л.-ри і мистецтва, футуристи ставали на шлях крайнього формалізму, відкидали загальноприйняті мовні норми й творили свою "заумну мову". В ін. європ. країнах Ф. мав нечисленних послідовників, які об'єднувалися в різні групки: в Англії— вортцисти та представники імажинізму, у Франції — кубісти, пароксисти, симультаністи та ін. У Росії Ф. поширився 1910—11 під назвою кубофутуризму (Д. Бурлюк, В. Каменський, О. Кручених,

В. Хлєбников) і егофутуризму (І. Севєрянін). На ранньому етапі творчості впливу Ф. зазнав В. Маяковський, який, проте, швидко і рішуче порвав із ним. В укр. л-рі прояви Ф. мали місце на поч. 20-х pp. (М. Семенко,

Г. Шкурупій); укр. футуристи стояли на позиції "деструкції форми", нігілістичного ставлення до мистецтва взагалі (див. також "Аспанфут").

В образотворчому мистецтві Ф. виявився в довільному руйнуванні природних життєвих форм, хаотичному порушенні композиції та в кольоровій дисгармонії. Теоретики і практики Ф. по-суб'єктивістському використовували натуралістично трактовані елементи реальності або умоглядно-абстрактні символи та знаки, що супроводилися штучно ускладненими літ. поясненнями. Художники-футуристи, особливо в Італії (У. Боччоні, Дж. Северіні, К. Карра, Л. Руссоло, Д. Н. Балла та ін.), у 10—20-і рр. 20 ст. влаштовували виставки своїх творів, одночасно публікуючи програмні "маніфести" ("Технічний маніфест скульптури", 1912; "Абсолютний живопис", 1932, та ін.). В Росії деякі художники Петербурга і Москви, а також Одеси, Харкова й Києва [зокрема, члени угруповань "Ослячий хвіст" (М. Ларіонов, К. Малевич та ін.) і "Спілки молоді" (Д. Бурлюк, П. Філонов та ін.)] виявили свою прихильність до заяв поетів і літераторів-футуристів і організували ряд виставок ("Мішень", 1913; " № 4", 1914; "Трамвай Б", 1915, та ін.), на яких експонували твори, позначені авангардистськими тенденціями (див. Авангардизм). Проте у вітчизн. образотворчому мист. Ф. не дістав цілісної послідовної естетичної програми і тому не набув поширення. Рос. і укр. Ф. припинив своє існування в кінці 20-х рр. Реакційний по своїй суті і спрямованості, Ф. є одним з попередників безпредметного абстрактного мистецтва. Див. також Декадентство.

Літ.: Модернизм. Анализ и критика основных направлений. Сборник статей. М., 1980.

В. М. Лесин (Ф. у літературі).

футуризм - leksika.com.ua