Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow вік-вяз arrow ВОТЧИНА
   

ВОТЧИНА

— комплекс феод. зем. власності (земля, будинки, інвентар тощо) і пов'язаних з нею прав на феодально залежних селян. За доби Київської Русі існували княжі, боярські, монастирські та церковні в., у яких використовувалася праця смердів і холопів. Права вотчинників було закріплено в «Руській Правді». У період феод, роздробленості на Русі (2-а пол. 12 — 1-а пол. 15 ст.) В. стали панівною формою землеволодіння. Вотчинники експлуатували феодально залежне населення, мали право стягувати з нього численні податки і вершити суд (див. Вотчинний суд). В. можна було продавати, обмінювати, дарувати, передавати у спадок тощо (звідси княжа, жалувана, родова, куплена В.).

На укр. і білорус, землях, загарбаних у 14— 16 ст. Литвою та Польщею, вотчинне землеволодіння досягло значних розмірів. Литовські статути надавали землевласникам широкі права розпоряджатися В. Згодом у Польщі виник такий тип В., як фільварок. Він поширився і на укр. та білорус, землях, що входили до складу Речі Посполитої. У Зх. Європі В. (сеньйорія, манор) стала панівною формою землеволодіння у 8—13 ст. Тут для більшості В. було характерним використання панщини у г-вах феодалів при збереженні переважної частини земель у руках залежних селян-тримачів, що обкладалися прод. податком — оброком. У 16—17 ст. у Зх. Європі стали типовими В. без панського г-ва, в яких вотчинник зберігав лише право на отримання встановлених податків з вільних селян. У країнах Центр, і Сх. Європи в 16—18 ст. домінувала В., де більша частина землі була зайнята підприємницьким панським г-вом, що оброблялося кріпаками. З утворенням Рос. д-ви (2-а пол. 15 — 1-а пол. 16 ст.) землі вотчинників, які чинили опір центр, владі, передавалися дворянству. У кін. 16 ст. домінуючою формою феод, землеволодіння став маєток. З 17 ст. цар. уряд нагороджував В. дворян за взірцеву службу. Указ Петра І від 23.111 1714 про єдиноспадкування юридично оформив остаточне злиття В. і маєтку. Це стосувалося і укр. земель, що входили до складу Росії.

 

Схожі за змістом слова та фрази