Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow санс-свал arrow САРАТОВ
   

САРАТОВ

— місто, обласний та районний центр РРФСР. Розташований на правому березі Волги. Значний річковий порт, вузол з-ць та автомоб. шляхів. 881 тис. ж. (1982). Поділяється на 6 міськ. районів. Засн. 1590 як фортеця для охорони волзького шляху від набігів кочовиків. У 1605 С. перенесено на сучас. місце. Під час селянської війни під проводом С. Т. Разіна 1667—71 жителі здали С. повстанцям, активно допомагали їм. У 1774 С. здобули повстанці під проводом О. І. Пугачова, багато жителів влилося до його загонів. З 1780 С.— місто, центр намісництва, з 1797 — губернії. В 70-х pp. 19 ст. тут діяли народницькі гуртки. Перший с.-д. гурток виник 1898, с.-д. к-т створено 1901. В С. діяла Рада робітничих депутатів 1905. Рад. владу встановлено 27.Х (9.ХІ) 1917. З 1928 С.— центр Нижньоволзького, з 1934 — Саратовського країв, з 1936 — обл. центр. 26.ХІ 1941 і 30.VIII 1942 в місті відбулися антифашистські мітинги представників українського народу, 1941— 44 працювала укр. радіостанція імені Т. Г. Шевченка. С.— один з важливих маш.-буд. центрів країни. Провідні підприємства — авіаційний, верстатобуд., підшипниковий, "Дизельапарат" та ін. з-ди. Розвинута нафтопереробна (нафтопереробний з-д), хім. (виробниче об'єднання "Нітрон"), буд. матеріалів (з-ди: керамзитовий, залізобетонних конструкцій, буд. деталей, цегельний) пром-сть. У С.— один з найбільших в СРСР з-д тех. скла. Харч. пром-сть представлена м:ясною, мол., борошномельно-крупяною галузями; легка — взут., швейною, трикотажною тощо. Поліграф. комбінат. Енерг. база міста — Саратовська ГЕС, місцеві ТЕЦ та газ місцевих родовищ. У С.— 10 вузів, у т. ч. Саратовський університет, 19 серед. спец. навч. закладів. Н.-д. ін-т травматології і ортопедії та ін. наук. установи. Музеї: краєзнавчий (філіал — меморіальна квартира-музей сім'ї Ульянових), художній, Будинок-музей М. Г. Чернишевського, музей К. О. Федіна. Театри: опери та балету, драм., юного глядача, ляльок, цирк, філармонія. Навколо С. зона відпочинку. Серед архіт. пам'яток: Троїцький собор (1689—95), цивільні та житл. будинки в стилі класицизму; критий ринок (1910 —15, арх. В. Люкшин) у стилі модерн. Пам'ятники: "Борцям революції 1905 року" (1925, скульптор Б. Корольов), "Борцям соціалістичної революції 1917 року" (1957, скульптор В. Перфілов), М. Г. Чернишевському (1953),

B. І. Леніну (1970; обидва — скульптор О. Кибальников). В С. народилися М. Г. Чернишевський (деякий час жив і помер тут), К. О. Федін. У серпні 1857 в місті побував Т. Г. Шевченко. В 1910 —13 тут жила сім'я Ульянових.

Саратов - leksika.com.ua