Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow амн-анг arrow АНГІНА
   

АНГІНА

(від лат. ango - стискаю, душу) - гостре запалення лімфоїдної тканини піднебінних, рідше - язикового або носоглоткових мигдаликів. Спричинюється стафілококом, стрептококом, пневмококом. А. здебільшого буває самостійною хворобою, може спостерігатися також під час скарлатини, кору, дифтерії, грипу та деяких ін. захворювань. Розрізняють катаральну А.- набряк і почервоніння слизової оболонки мигдалика; фолікулярну А.- нагноєння окремих лімфоїдних фолікулів мигдалика; лакунарну А.- злиття кількох запальних фолікулів, поява в лакунах (заглибленнях) нальотів; флегмонозну А.- проникнення інфекції вглиб мигдалика і далі у прилеглу до нього тканину. А.- одне з найпоширеніших інфекційних захворювань. Особливо часто на А. хворіють люди з хронічним тонзилітом. Виникненню А. сприяє переохолодження. Захворювання супроводиться болем при ковтанні, заг. кволістю, підвищенням т-ри. Тривалість А. 5-10 днів. Можливі ускладнення: ревматизм, зараження крові, нефрит, навколо-мигдаликовий нарив. Профілактика: гартування організму, лікування карієсних зубів, дезинфікуючі полоскання глотки, лікування хронічного тонзиліту. Лікування: постільний режим, дезинфікуючі полоскання глотки, антибіотики й сульфаніламідні препарати, болезаспокійливі засоби, вітаміни.

Літ.: Зарицький Л. А. Значення ангін в розвитку пороків серця. К., 1959; Преображенский Н. А. Предупреждение ангины. М., 1974.

О. І. Циганов.