(від лат. carbo (carbonis) — вугілля] — насичення будь-якого розчину вуглекислим газом. До К. вдаються у будівництві (щоб прискорити зміцнення буд. матеріалів, у складі яких є вапно), у пивоварстві (для поліпшення смаку пива, сприяння піноутворенню), содовому виробн. тощо.
|
