[від пара... і грец.— зуб], піорея альвеолярна, амфодонтоз — судинно-неврогенна дистрофія тканини, яка оточує корінь зуба (пародонта). Ознаки: початкові форми П. перебігають непомітно (кровоточивість ясен, в'язка слина, зранку наліт на зубах). Клінічно виявлені форми супроводяться атрофією альвеолярного відростка, утворенням патологічних ясневих кишень і гноєтечею з них, гінгівітом, функціональним перевантаженням пародонта, з дальшим розхитуванням і випадінням зубів. На П. хворіють люди різного віку, це дуже поширене захворювання з хронічним перебігом. Виникнення і розвиток П. пов'язують з несприятливою дією заг. факторів (порушення обміну речовин, недостача білків, мінеральних речовин, ендокринні порушення, захворювання нервової системи, патологічні зміни внутр. органів, судинні порушення тощо) і місцевих факторів (травматична оклюзія, недостатній гігієнічний догляд за порожниною рота, мікрофлора тощо). Профілактика: споживання твердої їжі, своєчасне видалення зубних каменів, пломбування зубів. Лікування комплексне: медикаментозне, хірургічне, ортопедичне, фізіотерапевтичне тощо.
С. І. Дорошенко.
