[від лат. dens (dentis)- зуб] - тканина, що становить основну масу зуба. Дуже міцна завдяки високому вмісту неорганічних сполук (до 70-72% ). Осн. речовина Д. побудована з колагенових волокон і міжволоконної аморфної речовини; осн. речовину пронизують численні канальці, в які проникають відростки клітин одонтобластів, розміщених на периферії пульпи. Д. виявлено й у плакоїдній лусиі.
|
