РАДІЙ

(Radium; від лат. radius — промінь), Ra — радіоактивний хімічний елемент II групи періодичної системи Д. І. Менделєєва, ат. н. 88, ат. м. 226,0254. Відомо 14 природних і штучних ізотопів. Найбільше практичне значення має природний радіоактивний ізотоп 226Ra (Т1/2 = 1620 р.) — член радіоактивного ряду урану, буває в усіх уранових мінералах і багатьох природних водах. Вміст Р. у земній корі 1 ∙ 10 -10% за масою. Існування його передбачив Д. І. Менделєєв. Сполуки Р. вперше виділили 1898 М. Склодовська-Кюрі і П. Кюрі з уранової смоляної руди, вивчаючи радіоактивні властивості урану (див. Радіоактивність). Р.— сріблясто-білий метал, густ. 5000 кг/м3; tпл 969° С; tкип 1507° С. За хім. властивостями подібний до барію. На повітрі швидко тьмяніє внаслідок утворення на поверхні нітриду Ra3N2 та оксиду RaO. З водою взаємодіє енергійно, перетворюючись на розчинний у воді гідроксид Rа(ОН)2. Всі сполуки Р. здатні до авто-люмінесценції — світяться в темноті за рахунок власного випромінювання. Т-ра сполук Р. завжди трохи вища від три навколишнього середовища завдяки теплу, що виділяється під час розпаду радію. Р. використовують як джерело одержання радону: 1 г Р. виділяє його за добу близько 1 мм3. Крім того, Р. застосовують для виготовлення радій берилієвих джерел нейтронів, світних фарб, як джерело γ-випромінювання тощо.