(Джуцзи; 1130—1200)— кит. філософ, представник неоконфуціанства. У вченні Ч. С., ідеалістичному за своїм характером, систематизовано ідеї конфуціанства. Первинним Ч. С. вважав ідеальне начало "лі" (позбавлене форми і якостей, недоступне чуттєвому сприйняттю), вторинним — матеріальне начало "ці". "Природжену природу" людини Ч. С. виводив з ідеального начала ("лі"), вважав основою сусп. життя строге виконання конфуціанських етико-політ. настанов.
|
