Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow голо-гон arrow ГОЛОНАСІННІ
   

ГОЛОНАСІННІ

(Gymnospermae, або Pinophyta) - група (відділ) вищих насінних рослин. Характерні риси Г.- наявність насінних зачатків, розміщених відкрито, а не замкнено в зав'язь, як у покритонасінних рослин, і відсутність плодолистків. Усі сучасні види Г. мають стробіли - вкорочені репродуктивні пагони, на яких містяться спорофіли (споролистки) з споротворними органами. Дерева і кущі. Деревина розвивається з відкритих колатеральних пучків і завдяки діяльності камбію може вторинно потовщуватись. У більшості Г. вона складається з трахеїд; справжніх судин - трахей здебільшого немає. Усі Г.- різноспорові рослини; мега- і мікроспорофіли мають різні будову, форму і розміри; мегаспорофіли з насінними зачатками переважно зібрані в шишки, або жіночі шишки, мікроспорофіли - в стробіли, або мікростробіли. Перші Г.- насінні папороті з'явилися в кінці девонського періоду. Провідне становище серед рослин Г. зайняли в мезозойську еру, в кінці якої більшість їх витіснили покритонасінні. Відомо бл. 600 сучас. видів. Г. поділяють на такі класи (за деякими авторами - порядки): насінні папороті (Pteridospermopsida), бенетити (Bennettitopsida), кордаїти (Cordaitopsida), саговни-ки (Cycadopsida), хвойні (Ріnорsida, або Coniferae), гінкгові (Ginkgopsida), гнетові (Gnetinae). Виходячи з того, що у гнетових є зачаткова "оцвітина" і трахеї і немає смоляних ходів, ряд ботаніків виділяють їх в окремий клас оболонконасінних - Chlamydospermatopsida. Перші 3 класи - викопні рослини. Саговники досягли свого розквіту в палеозої, в наш час у тропіках їх бл. 90 видів. З дуже поширених у юрський період гінкгових зберігся лише один вид - гінкго. Гнетові відомі з палеогенового періоду; тепер їх налічують бл. 100 видів. Хвойні з'явилися в пермський період, у наш час вони досить поширені. Більшість їх росте в Пн. півкулі. Вони є найважливішою групою Г. як за кількістю видів (понад 400) і зайнятою ними територією, так і за своїм госп. значенням. Це великі дерева або кущі. З Г. одержують деревину і добувають смоли, що їх широко застосовують у господарстві.