Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow оск-ото arrow ОТАМАН
   

ОТАМАН

(тюрк.) — 1) Керівник нерегулярного, незалежного від держ. влади військ. загону (іноді розбійницької зграї, банди). 2) У козаків командир війська і окремого підрозділу, який користувався військ. і військ.-адм. владою. В Запорізькому козац. війську обиралися кошові отамани, курінні отамани; О., яких призначав гетьман, називалися наказними. На Правобережній Україні і в Галичині в 14—19 ст. О. називали сільс. старосту. 3) В Донському та інших козачих військах обирали військового О. З 1723 О. призначались урядом і отримували звання наказного військ. О. Адм.-тер. одиниці в козачих областях також очолювали О. (окружні, станичні тощо). Звання О. скасовано після Великої Жовтн. соціалістич. революції в зв'язку з ліквідацією козачого стану.

 

Схожі за змістом слова та фрази