Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГЕНЕРАЛ-ПРОКУРОР
   

ГЕНЕРАЛ-ПРОКУРОР

(від лат. generalis -загальний, спільний і франц. procureur, від лат. procura — піклуюсь, забезпечую) — один з найвищих уряд, чиновників у Рос. імперії 1722—1917, який наглядав за законністю діяльності держ. апарату; глава сенату. За Табелем про р анги 1722 посада Г.-п. належала до III класу. Г.-п. здійснював нагляд за встановленим правопорядком через підлеглих прокурорів, які призначалися в усі уряд, установи, в т. ч. у колегії; йому ж підпорядковувалася і сенат, канцелярія. У віданні Г.-п. перебувала і створена 1711 система фіскалів, очолюваних обер-фіскалом, які стежили за порушенням «казенного інтересу», повинні були «за всіма справами таємно наглядати». Г.-п. і прокурори, на відміну від обер-фіскалів (з 1723 — генерал-фіскалів) та фіскалів, мали не лише повідомляти про помічені зловживання, а й усувати їх. Діяльність Г.-п. була гласною. Йому належала і законод. ініціатива, хоча права сенатор, голосу не мав.

У цар. указі «Посада генерал-губернатора» від 7.IV 1722 зазначалося: «Сей чин, як око наше і стряпчий про справи державні», «генерал-прокурор та обер-прокурор нічиєму суду не підлягають, окрім нашого». Першим Г.-п. був відомий своєю непідкупністю і високою працездатністю граф П. Ягужинський (1722-25, 1731-35).

У різні істор. періоди посада Г.-п. мала неоднакове значення. За правління Павла І Г.-п. був другою після імператора особою, зосереджував у своїх руках функції міністрів юстиції, внутр. справ і фінансів. Пізніше, особливо після створення міністерств (1802), роль Г.-п. звузилася до функцій міністра юстиції. У 19 — на поч. 20 ст. посада Г.-п. значною мірою була формальною, хоча він продовжував очолювати сенат і систему нагляду в імперії.

У затвердженому імператором Олександром II документі «Запровадження судових установлень» (1864, ст. 254) на Г.-п. було покладено заг. нагляд за суд. установами та посад, особами суд. відомства.

У листопаді 1917 посаду Г.-п. скасовано.

Літ.: Иванов П. И. Опыт биографий генерал-прокуроров и министров юстиции. СПб., 1863; Градовский А. Д. Высшая администрация России XVIII ст. и генерал-прокуроры. В кн.: Градовский А. Д. Собр. соч., т. 1. СПб., 1899; Веретенников В. И. К истории екатеринин. генерал-прокуратуры. X., 1914; Веретєнніков В. І. З історії перших років катеринин. генерал-прокуратури. В кн.: Юбіл. збірник на пошану акад. Дмитра Ивановича Баталія, ч. 1. К., 1927; Ерошкин Н. П. Очерки истории гос. учреждений дорев. России. М., 1983; Звягинцев А. Г., Орлов Ю. Г. Тайные советники империи. Рос. прокуроры. XIX век. М., 1995; їхня ж. Под сенью рус. орла. Рос. прокуроры. Вторая пол. XIX - нач. XX в. М., 1996.

О. Н. Ярмиш, С. М. Куделко.

 

Схожі за змістом слова та фрази