(від грец. — розміщення, порядок і — закон) — наука про принципи та способи класифікації й номенклатури складно організованих ієрархічних (див. Ієрархія) систем дійсності: органічного світу, об'єктів географії, геології, мовознавства, суспільства тощо. Термін "Т." вперше з'явився в біології і протягом тривалого часу вживався як синонім систематики. Завданням Т. є створення вчення про таксономічні категорії та їх системи, яке б сприяло побудові найбільш інформативної, несуперечливої, зручної класифікації, що максимально відповідає природній системі організмів. У 2-й пол. 20 ст. проблеми Т. починають відігравати помітну роль і в ін, науках. Це відображає загальну для сучас. науки тенденцію до підвищення ролі типології в наук. мисленні. Загальні принципи Т. як теоретичної дисципліни перебувають у стадії становлення.
|
