(Костриков) Сергій Миранович [15 (27).ІІІ 1886, м. Уржум, тепер Кіров. обл.— 1.ХІІ 1934, Ленінграді — радянський партійний і державний діяч. Член Комуністичної партії з 1904. Н. в бідняцькій сім'ї. В 1897 — 1901 вчився в Уржумському міському училищі. В 1904 закінчив Казанське мех.-тех. училище. Вів революц. роботу у Томську (з липня 1905 — член Томського к-ту РСДРП). Не раз був заарештований. В 1908— 09 брав участь у відновленні розгромленої поліцією парт. орг-ціі Іркутська. В 1909—17 очолював більшовицьку орг-цію у Владикавказ. (тепер Орджонікідзе). Після Лютн. революції 1917 — член виконкому Владикавказької Ради робітн. і солдат. депутатів. Делегат 2-го Всерос. з'їзду Рад. Учасник Жовтн. збройного повстання у Петрограді. Повернувшись у Владикавказ, керував боротьбою за встановлення Рад. влади на Пн. Кавказі. В 1919 — голова Тимчасового військ.-революц. к-ту Астраханського краю, член Реввійськради 11-ї армії, пд. групи військ Червоної Армії. Один з організаторів, керівник Астраханської оборони 1911). Брав участь у розгромі деніківцини. З лютого 1920 — заст. голови Бюро по відновленню Рад. влади на Пн. Кавказі, потім — член Кавказ. к-ту РКГІ(б), заст. голови Пн.-Кавказ. ревкому. В травні 1920 призначений повноважним представником РРФСР у Грузії. 1—12.Х 1920 очолював радянську делегацію по укладенню миру з Польщею. Після повернення на Кавказ— член Кавказ. бюро ЦК РКП(б). У травні 1921 ввійшов до складу Президії Кавказького бюро ЦК РКП(б). В 1921— 25 — секретар ЦК КП(б) Азербайджану. З 1926 — перший секретар Ленінградського губкому і Пн.-Зх. бюро ЦК ВКП(б). 10.ІІ 1934 обраний секретарем і членом Оргбюро ЦК ВКП(б). На X, XI з'їздах РКП(б) обраний кандидатом у члени ЦК, на XII—XVII з'їздах — членом ЦК партії. З 1926 — кандидат у члени Політ-бюро, з 1930 — член Політбюро ЦК ВКП(б). Був членом ВЦВК і членом Президії ЦВК СРСР. По-злочинницькому вбитий. Нагороджений орденом Леніна і орденом Червоного Прапора. Похований у Москві біля Кремлівської стіни.
Тв.: Избранные статьи и речи. Грозный, 1962; Укр. перекл.— Вибрані статті і промови. 1912—1934. К.. 1939.
Літ.: Красников С. Сергей Миронович Киров. М. 1964; Синельников С.С. Кіров. К., 1975.
