Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow реч-ріве arrow РИМ
   

РИМ

— столиця Італії, гол. політ., екон. і культур. центр країни. Адм. ц. Римської пров. і обл. Лаціо. Розташований на р. Тібрі поблизу його впадіння в Тірренське м. Вузол з-ць і автошляхів. 2 аеропорти — Ф'юмічіно і Чампіно. Річковий порт Сан-Паоло, аванпорт Р. на узбережжі Тірренського м.— Чівітавекк'я. Нас.— 2,9 млн. ж., з передмістями — 3,7 млн. ж. (1980). В межах міста знаходиться Ватікан. За античною легендою, Р. засн. 754 або 753 до н. е. Ромулом і Ремом. З 6 ст. до н. е. до 330 н. е. Р.— столиця Рим. д-ви (див. Рим Стародавній). Перенесення столиці Рим. імперії в Константинополь (330), поділ імперії (395), падіння Зх. Рим. імперії (476), численні іноз. навали (вестготів — 410, вандалів — 455 та ін.) призвели до занепаду міста. З 552 Р. тривалий час перебував під владою Візантії (555— 568 — столиця Візант. імперії). З 756 Р.— столиця Папської області. В 1084 зруйнований норманнами. В 11 ст. в Р. з'явилися перші ремісничі цехи. Населення Р. вело активну боротьбу проти світської влади пап, за респ. форму правління, що приводило до широких нар. повстань (див., зокрема, Арнольд Брешіанський. Кола ді Рієнцо).

В серед. 15 — на поч. 16 ст. Р.— один з центрів Відродження. Під час Італійських воєн 1494—1559 розгромлений (1527) військом Карла V. Центр Римської республіки 1798—99, яка позбавила папу світської влади, і Римської республіки 1849. З 1871 Р.— столиця Італ. королівства. В 1922 внаслідок захоплення Р. фашист. загонами Муссоліні в Італії було встановлено фашист. диктатуру. За Латеранськими угодами 1929 на частині тер. Р. утворено державу-місто Ватікан. У 1943—44 Р. окупували нім.-фашист. війська; визволили англо-амер. війська (4.VI 1944). З 1946—столиця Італ. рес публіки. Р.— один з найбільших центрів робітн. і демократичного руху сучас. Італії. Розвинуті текст., поліграф., швейна, меблева, паперова, взуттєва, парфюмерна, галантерейна, виноробна, кондитерська, пивоварна й борошномельна пром-сть. Машинобудування представлене виробн. локомотивів, вагонів, екскаваторів, літаків, мотоциклів, велосипедів, с.-г. машин, друкарського устаткування та ін. Підприємства електротех. (телефонно-телеграфне устаткування, електроприлади тощо), електронної, хім. (фотоматеріали, штучний шовк, мінеральні добрива, кислоти), хім.-фарм. і буд. матеріалів пром-сті. ТЕС. Ремісниче виготовлення худож. і ювелірних виробів, гобеленів, виробів із скла, шкіри, муз. інструментів та ін. Метрополітен. Один з центрів міжнар. туризму.

Римський університет, приватний Міжнар. ун-т соціальних наук, Академія красних мистецтв і худож. ліцей, консерваторія "Санта-Чечілія" та ін. вузи. Національна академія деї Лінчеї, Академія мед. наук, Нац. ін-т ядерної фізики, Астр. обсерваторія, Нац. рада з наук. досліджень, понад 100 наук. т-в, центрів та ін-тів з різних галузей науки і мистецтва. Найбільші б-ки: Нац. центральна, ун-ту, "Анджеліка", Касанатенсе. Музеї: Нац. (музей Терм), Вілли Джулія, етнографії й доістор. періоду, галерея Боргезе, галерея античного мистецтва, Нац. галерея сучас. мистецтва, музей Бар-ракко, Нац. музей нар. мист. і традицій, рим. цивілізації, Рима та ін. Рим. опера, драм. трупа "Театро ді Рома" та ін. Кіномістечко "Чінечітта". Найдавніші пам'ятки зосереджені гол. чин. на лівому березі Тібру: руїни Рим. форуму з тріумфальними арками Тіта (81 н. е.) і Септімія Севера (203), Колізей (75— 80), Пантеон (бл. 125), терми Ка-ракалли (206—217) і Діоклетіана (306) та ін. пам'ятки античної архітектури (див. Рим Стародавній). У пн.-зх. частині міста, на правому березі Тібру, височить мавзолей Адріапа (135—140, з серед. віків — замок Сант-Анджело). В Р. збереглися ранньохристиянські будови, зокрема базиліка Санта Марія Маджоре (3-я чверть 4 ст., перебудовано 432—440 і в 13 ст.) з мозаїками 5—6 і 13 ст. Великі архіт. і містобудівні роботи провадилися у 15—17 ст. Тоді було споруджено: собор святого Петра (серед. 16 — поч. 17 ст., арх. Дж. Браманте, Мікеланджело, Дж. дел-ла Порта, Д. Фонтана, К. Мадерна та ін.), а також площу св. Петра і колонаду (1657—63, арх. Дж. Л. Берніні), палаццо Канчеллерія (1485—1511, арх. А. Бре-ньйо, Браманте) і Фарнезе (1513— 89, арх. А. да Сангалло, Мікеланджело та ін.), ансамбль Ватікану та ін.; створено й ансамблі: Капітолію (будівництво почато 1546, арх. Мікеланджело); площ — Навона, Дель Пополо; палаців — Квірінале (з 1547, арх. Ф. Понціо та ін.), Боргезе (1590—1615, арх. М. Лонгі Старший). У 18 ст. закінчено буд-во Ісп. сходів (1725, арх. Ф. де Санктіс і А. Спеккі), споруджено фонтан Треві (1732—62, арх. Н. Сальві). Центр. частиною сучас. Р. є площа Венеції (15 ст.) з палацом Венеція (поч. буд-ва 1452) і пам'ятником Віктору Еммануїлу II (1885—1911, арх. Д. Сакконі, скульптори А. Дзанеллі, Е. К'ярадія). Серед сучас. споруд — ансамблі стадіону Форо-Італіко (1928—34, арх. М. П'ячентіні та ін.) і Олімпійського містечка (закінчено 1960, інж. П. Л. Нерві та ін.), залізнич. вокзал Терміні (1948—50, арх. Е. Монтуорі, Л. Каліні та ін.), район ЕУР (Всесвітньої рим. виставки, поч. буд-ва 1937, арх. П'ячентіні, Дж. Пагано та ін.). аеропорт Ф'юмічіно (1963, арх. Гарделла), житл. райони Корвіале, Лаурентіно, Вінье-Нуове (70-і рр.). В Р. жили худ. О. А. Іванов, С. Ф. Щедрін, письменник М. В. Гоголь, бували І. Франко, М. Коцюбинський, П. Куліш, М. Костомаров, Б. Грінченко, художники В. Штернберг, І. Труш, представники культури ін. народів СРСР.

Рим - leksika.com.ua