Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow шля-ште arrow ШРІ-ЛАНКА
   

ШРІ-ЛАНКА

(до 1972 — Цейлон), Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка — держава у Пд. Азії, на острові тієї ж назви в Індійському ок. В адм. відношенні поділяється на 9 провінцій. Державний лад. Ш.-Л. — республіка. Входить до складу Співдружності країн, очолюваної Великобританією. Діє конституція 1978. Глава держави, уряду і головнокомандуючий збройними силами — президент, який обирається населенням на 6 років. Законодавчу владу здійснюють президент і однопалатний парламент (168 депутатів обираються на 6 років), виконавчу — президент і призначуваний ним уряд (кабінет міністрів) на чолі з прем'єр-міністром.

Ю. І. Нипорко.

Природа. Див. Шрі-Ланка (острів). Населення. Переважну більшість населення країни становлять сингали (понад 12 млн. чол., 1982, оцінка); живуть також таміли (2 млн.), маври (нащадки арабів і місц. мусульман, бл. 1 млн.) та ін. Офіц. мова — сингальська. Пересічна густота нас.— 228,6 чол. на 1 км2 (1982). Міське нас.— 22,4 % (1971). Найбільші міста: Коломбо, Джафна, Канді. Історія. Тер. Ш.-Л. була заселена в епоху палеоліту. В 5 ст. до н. е. тут з'явилися переселенці з Індії. В 3 ст. до н. е. на тер. Ш.-Л. склалося перше велике держ. об'єднання. В 15 ст. утворилися 3 д-ви: сингальські — Котте (на Зх. І Пд. Зх.) і Канді (в центр. областях), тамільська — Джафна (на Пн.). В 16 ст. Португалія захопила узбережжя о-ва Цейлон. У серед. 17 ст. її витіснила Голландія. В 1795—96 острів завоювала Великобританія. Цейлон спочатку був підпорядкований англ. Ост-Інд-ській компанії, з 1802 — окрема колонія. Населення Цейлону не раз виступало проти колонізаторів (повстання 1796, 1818, 1848). На поч. 20 ст. на Цейлоні виникли бурж. політ. орг-ції, які вимагали здійснення конституційних реформ, зародився робітничий рух. Велика Жовтн. соціалістич. революція вплинула на посилення нац.-визвольного та робітн. руху на острові. В 1919 була створена перша велика політ. партія — Цейлонський нац. конгрес. Демократичні сили, очолені Комуністичною партією Цейлону (засн. 1943), повели боротьбу за нац. незалежність. 4.ІІ 1948 Великобританія надала Цейлону статус домініону. В 1956 до влади прийшла Партія свободи (ств. 1951), уряд якої проводив прогресивні соціально-економічні перетворення, встановив дипломатичні відносини з СРСР (1957) та іншими соціалістичними країнами і проголосив неприєднання політику.

22.V 1972 Цейлон був проголошений незалежною Республікою Ш.-Л., 1978 — Демократичною Соціалістичною Республікою Ш.-Л. В 1977 до влади прийшла Об'єднана нац. партія. Уряд Ш.-Л. взяв курс на зміцнення приватного сектора в економіці, залучення в країну - іноз. капіталу. В 1982—83 внутр. становище дещо дестабілізували криваві сутички, які відбулися на релігійно-общинній основі між сингалами і тамілами. Уряд Ш.-Л. дотримується політики неприєднання, виступає за встановлення справедливого міжнар. екон. порядку. Між Ш.-Л. і СРСР укладено ряд угод, у т. ч. 1977 — торговельну угоду. З 1955 Ш.-Л.— член ООН.

Ю. І. Патлажан.

Політичні партії, профспілки. Об'єднана національна партія, засн. 1946. З 1977— правляча. Представляє інтереси великої буржуазії. Партія свободи Шрі-Ланки, засн. 1951. Виражає інтереси різних верств буржуазії, гол. чин. сингальської, і землевласників. Тамільський об'єднаний фронт визволен-н я, засн. 1972. Блок партій тамільської націоналістичної буржуазії. Соціалістична партія Шрі-Ланки, засн. 1935. Об'єднує дрібнобурж. верстви міста, частину робітників та інтелігенції. Комуністична партія Шрі-Ланки; заснована 1943. Федерація профспілок Цейлону і Цейлонська федерація праці входять до Об'єднаного комітету профорганізацій. Національна спілка трудящих. Ланкійська національна спілка плантаційних робітників. Конгрес трудящих Цейлону.

Господарство. Ш.-Л.— агр. країна з розвинутим плантаційним г-вом експортного напряму, що склалося ще в колоніальний період. Економіка перебуває в значній залежності від кон'юнктури зовн. ринку. За роки незалежності в країні здійснено прогресивні соціально-екон. перетворення, спрямовані на зміцнення нац. економіки. Зокрема, націоналізовано більшу частину плантацій, обмежено діяльність іноз. капіталу, створено держ. сектор у пром-сті, основу якого становлять підприємства, збудовані при сприянні соціалістичних країн, д-ві належить значна частина банків і страхових компаній, залізничний, автобусний та авіац. транспорт. великі іригаційні споруди, електростанції; в різних галузях г-ва та зовн. торгівлі діють держ. корпорації тощо. З кінця 70-х рр. уряд проводить політику, спрямовану на заохочення діяльності приватного, в т. ч. іноземного капіталу, якому надаються пільги (зокрема, в районі Коломбо створена "зона вільної торгівлі"). Заг. криза капіталістичного господарства призвела до погіршення економічного становища країни. В 1982 темпи інфляції становили 11 %, роздрібні ціни зросли на 20 %. У с. г. зайнято бл. 70 % самодіяльного населення. В обробітку — бл. 2 млн. га землі. Осн. плантаційні експортні культури — чай, гевея та кокосова пальма. За збором (1983) чаю (178 тис. т), каучуку (126 тис. т) і кокосових горіхів (2,3 млрд. умовних горіхів) країна займає провідні місця в капіталістичному світі. Вирощують також прянощі, боби какао, ефіроолійні трави тощо. Плантаційні г-ва зосереджені гол. чин. в пд.-зх. частині країни. Продовольчі культури (рис, просо, кукурудза, бобові, батат, маніок, цукр. тростина, овочі, фрукти на ін.) вирощують переважно в дрібних напівнатуральних сел. г-вах. Тваринництво розвинуте слабо, має екстенсивний характер. Поголів'я (млн., 1982): великої рогатої худоби — бл. 1,7, кіз — бл. 0,6, свиней — 0,1, курей

— бл. 6. У 1983 виловлено 220 тис. т риби. С. г. не задовольняє потреб країни у продовольстві. В пром-сті зайнято бл. 8 % самодіяльного населення і створюється бл. 20 % валового нац. продукту. 50 % пром. продукції виробляють на держ. підприємствах. Видобувають графіт (12 тис. т, 1981), у невеликій кількості ільменіт, рутил, циркон, дорогоцінне каміння (рубін, сапфір, аквамарин), кам. сіль, титанову та торієву руди, каолін. 3 галузей обробної пром-сті найрозвинутіша харчосмакова (первинна переробка чаю, каучуку, продуктів кокосової пальми, олійницька, рисоочисна, цукр. та ін.). Працюють металург. і шинний заводи, борошномельний комбінат (збудовані з допомогою СРСР), нафтопереробний, цем., дерево-обр., цукр. заводи, текст. фабрика, окремі маш.-буд. (переважно складальні), металообробні та хім. підприємства. Розвинуті кустарні промисли (різьблення на розі, дереві, слоновій кістці, чеканка на металі, виготовлення прикрас з дорогоцінного каміння, золота, срібла та ін.). У 1981 було вироблено 1,1 млрд. кВт год електроенергії. Гол. пром. центр — Коломбо.

У внутрішніх перевезеннях найбільше значення має автомоб. транспорт. Довж. (тис. км, 1982): автошляхів — бл. 25, залізниць— 1,75. Осн. мор. порт і міжнар. аеропорт — Коломбо. З Ш.-Л. вивозять чай, каучук, кокосову олію, копру, дорогоцінне каміння, готовий одяг тощо; довозять нафту, машини і устаткування, товари широкого вжитку, продовольство. Гол. торг. партнери — США, Саудівська Аравія, Японія, Індія, Великобританія. Розширюються торг.-екон. зв'язки з СРСР та ін. соціалістичними країнами, частка яких у зовнішньоторг. обороті становить понад 10 %. Грош. одиниця — рупія Ш.-Л. За курсом Держбанку СРСР 100 рупій = 3,27 крб. (січень 1985).

В. О. Пуляркін.

Медичне обслуговування. За даними ВООЗ, 1976 було 41,0 тис. лікарняних ліжок (28,8 ліжка на 10 тис. ж.); 1975 мед. допомогу подавали 2,2 тис. лікарів (1,6 лікаря на 10 тис. ж.); працювало 215 зубних лікарів та 1277 фармацевтів. Підготовку лікарів здійснюють 2 мед. ф-ти унтів.

А. М. Сточик.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В 1972 в країні здійснено реформу системи освіти, 1978 до неї внесено зміни. Запроваджено 12-річну загальноосв. школу (5 + 5 + 2), обов'язковим є навчання у поч. і молодшій серед. школах. Навчання в держ. школах безплатне, викладання сингальською або тамільською мовами, у вузах — також й англійською. В 1981/82 навч. р. поч. школою було охоплено 94 % дітей відповідного віку, серед. навч. закладами— 48 %; у поч. школах налічувалося понад 2,1 млн. учнів, у молодших серед. та старших середніх школах — 1293 тис; у спеціальних середніх навчальних закладах — 12,3 тис. учнів. У країні функціонують 7 ун-тів: у містах Коломбо (засн. 1967), Джафна (засн. 1974), Келанія (засн. 1959), Моратува (засн. 1966) та ін.; є ряд ін-тів і коледжів — Технологічний коледж, Юрид. коледж — у Коломбо, коледж у Джафні та ін. У 1980/81 навч. р. в ун-тах навчалося понад 17,5 тис. студентів. Наук. установи: Нац. наук. рада Ш.-Л. (засн. 1968), Ін-т наук. й пром. досліджень (засн. 1955), Дослідницький ін-т с. г. (засн. 1972), Дослідницький ін-т медицини (засн. 1900), Астр. обсерваторія (засн. 1907), усі — в Коломбо, Центр. н.-д. ін-т с. г. (засн. 1965), Дослідницький ветеринарний ін-т —у Пера-денії, Ін-т чаю (засн. 1925) — ум. Талавакеле. Б-ка Нац. музею Ш.-Л., Публічна та Юридична — в Коломбо, великі б-ки — при унтах. Нац. музей Ш.-Л. об'єднує нац. музеї у містах Коломбо (засн. 1877), Канді (засн. 1942), Ратнапура (засн. 1942) і Анурад-хапура (засн. 1971).

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В 1981 в Ш.-Л. виходило понад 50 газет і журналів сингальською, тамільською та англ. мовами. Найпоширеніші газети: сингальською мовою — "Ланкадіпа" ("Острів Цейлон", з 1947), "Дінаміна" ("Щоденні новини", з 1909); тамільською мовою — "Віракесарі" ("Новини", з 1930); англ. мовою — "Дейлі ньюс" ("Щоденні новини", з 1918), "Дейлі міррор" ("Щоденне дзеркало", з 1961). Компартія Ш.-Л. видає щоденну газету "Атта" ("Правда", з 1964, сингальською мовою), щотижневі газети "Мавбіма" ("Батьківщина", з 1951, сингальською мовою), "Десабхімані" ("Патріот", з 1946, тамільською мовою), "Форвард" ("Вперед", з 1950, англ. мовою). В 1951 засновано нац. кооп. агентство Пресе траст оф Цейлон, 1978 — нац. інформ. агентство Ланка Пулат. Радіомовленням керує держ. служба — Радіомовна корпорація Ш.-Л., засн. 1967. Радіомовлення ведеться сингальською, тамільською, англ. мовами, на закордон — 12 мовами.

Експериментальне телебачення — з 1979.

Література розвивається в осн. сингальською мовою, а також тамільською мовою та англійською. Найдавніші пам'ятки л-ри — хроніки "Дїпаванса" (4 ст.) та "Махаванса" (5 ст.), писані палі мовою. Л-ра на палі стала основою для сингальської л-ри. Перші твори сингал. мовою (віршовані та прозові уривки, тексти, писані в печерах та на скелях) належать до 6—8 ст. Л-ра Ш.-Л. в серед. віки розвивалася під впливом давньоінд. л-ри, санскритської (див. Санскрит) класики. Найвідоміші твори 13 ст.— поема "Перлина поезії" сингал. царя Паракрамабаху II, прозові твори —"Оселя Будди" Відьячакраварті та "Історія пожертвувань" Маюрападатхеро, що являє собою збірку проповідей, у якій зображено тяжке життя селянина. Сел. життя змальовано і в "Гірлянді коштовного каміння істинної віри" буддійського монаха Дхармасени, в "Орнаменті істинної релігії" (14 ст.) Дхармакіртімахатхеро. В 15 ст. чільне місце займала поезія, гол. чин. поеми-послання (Шрі Рахула, Веттеветхеро, Відагама). Визначний представник поезії кін. 16 — поч. 17 ст.— Алаг'яванна Мохоттала. Португальська, голл., а згодом англ. колонізація затримувала розвиток л-ри. На поч. 20 ст. з'явилися перші романи сингал, мовою С. де Сілви, П. Сірісени. З істор. романами, низкою оповідань, сатиричним романом Маріонетка-феодал" (1939) виступив В. А. Сілва. Реалістичний метод у сингал. л-рі утвердив автор багатьох романів і збірок оповідань М. Вікрамасінгхе, який критикував капіталістичну дійсність, вперше в сингал. прозі вивів образи представників робітн. класу, зробив значний внесок і в розвиток літературознавства. Гуманістичне спрямування характеризує творчість прозаїків X. Мунідаса, Г. Б. Сенанаяке, К. Джаятілаки, Е. Саратчандри, Гунадаси Амарасекари. В романах і повістях Мадавали Ратнаяке, Гунадаси Ліянаге, А. В. Суравіри, Л. Гунасекари, Кумари Карунаратни порушено актуальні суспільні проблеми. Значних творчих успіхів досягли поети С. Махінда, С. Палансурія, Г. X. Перера, В. Кумарагама, Ч. Манавасінхе, драматурги Е. Саратчандра, А. Самаравіра, А. Вірасінге, В. А. Абесінхе, літ. критики Г. Вітана, Г. Карунаратна. В 1969 прогресивні письменники Ш.-Л. об'єдналися в орг-цію "Фронт народних письменників". Протягом багатьох століть л-ра Ш.-Л. тамільською мовою розвивалася в руслі тамільської літератури Індії. Найбільшого розвитку в 20 ст. досягли поезія, новела й одн актна п'єса. Найвідоміші сучасні прозаїки й поети С. П. Амарасінім, Варадар, Дж. Веджатунга, К. Данієл, Д. Джіва, Премджі, Соккалінгам звертаються до соціальної тематики. Л-ра англійською мовою виникла в 19 ст. Найпопулярніші прозаїки 20 ст.: . Л. Спіттел, Г. Вірасурія, Дж. Гунавардена, Р. Проктор, Анне Ранасінгхе.

Ю. В. Покальчук.

Архітектура. На тер. Ш.-Л. з З ст. до н. е.— 8 ст. н. е. збереглися архіт. пам'ятки, пов'язані з мистецтвом Індії (ступа Руанвелі-дагоба в Анурадхапурі, 2—1 ст. до н. е.). За середньовіччя (8—13 ст.) буд-во велося переважно в новій столиці — Полоннаруві, де зводили індуїстські храми. Після здобуття незалежності в Ш.-Л. формується нац. архіт. школа; зводяться міські і селянські комплекси, в архітектурі яких поєднуються нац.-середньовічні риси та прийоми сучас. європ. буд-ва (будинок Нац. держ. асамблеї в Коломбо, 1948; готель "Сілон Ін-терконтіненталь", поч. 70-х pp.). Пам'ятник Соломону Бандаранаїке в Коломбо (1976, скульптор Л. Кербель).

Образотворче мистецтво. Ранній період мист. Ш.-Л. пов'язаний з мист. Індії, зокрема з буддизмом (храми прикрашалися скульптурою). Збереглися й зразки світської скульптури з каменю, металеві статуетки божеств, наскельні розписи Сігірії. За часів колоніального режиму (з 16 ст.) мист. Ш.-Л. розвивалося завдяки творчості майстрів декоративно-ужиткового мистецтва [вироби з металу (худож. оздоблена зброя), дерева (різьблені архіт. деталі), слонової кістки (статуетки, скриньки) тощо]. Поширені худож. тканини, вишивки, ювелірні виробн. маски. Станкове профес. мист. зародилося в 19 ст. під впливом англ. офіційного мистецтва. Першим худож. об'єднанням було "Цейлонське товариство мистецтва" (з 1887; художники А. Амарасекера, Дж. Д. А. Перера, Т. Раджапакша). На поч. 20 ст. у зв'язку з визвольним рухом склалася живописна школа, що сполучає нац. традиції з досвідом новітніх європ. течій ["Група 43" (художники Дж. Кейт, Г. Пієріс) і "Товариство національного мистецтва" (Б. Л. А. Мендіс та ін.)]. Розвиваються худож. ремесла (ткацтво, різьблення на дереві, художня обробка дорогоцінних каменів тощо). Музика Ш.-Л. тривалий час зазнавала впливу пд.-інд. муз. культури. У сингалів інструм. музика переважає над вокальною. Муз. інструменти: ударні — барабани бера (5 різновидів, часто об'єднані в ансамблі), пантеру (кільце з мідними дзвіночками), мідні тарілки талампот; духові — хоранеуа (різновид гобоя), хагедія (морські раковини різної форми і розмірів) та ін. Танці — невід'ємна частина нац. свят, реліг. церемоніалів, культових процесій, Театр. вистав. Популярні т. з. кандійські танці (удекі, пантеру), побутові — рухуну (багато з них передають поведінку тварин), а також символічні танц. сцени на сюжети з міфології. Для пісень сингалів характерні короткі мелодичні фрази, низхідний рух мелодії. Після завоювання незалежності проблемами збереження нац. культури займається Ін-т сингальської культури. Серед композиторів — П. Кемадаса, П.. Дунстан де Сілва, В. Д. Амарадева. Серед муз. колективів — Нац. ансамбль танцю (засн. 1973), танц. ансамбль, що складається з потомствених сімей танцюристів (засн. у 70-х рр; обидва гастролювали в СРСР), Симф. оркестр Шрі-Ланки, оркестри сингальської і тамільської музики, численні ансамблі традиційної музики. В Коломбо — Державний коледж красних мистецтв (засн. 1953), Урядовий музичний коледж (при ньому Сингальський оркестр орієнтальної музики); при ун-ті існує школа танцю. Театр. Про старод. походження театру свідчить поема-хроніка "Махаванса" (5 ст.). З давнини до сьогодні збереглися різноманітні форми нар. театру: колам (видовище в масках, в основі якого танець і пантоміма), сокарі ("театр гумна") — Театр. видовище комедійного характеру та ін. На основі нар.-муз. і танц. традицій виник і діяв на поч. 19 ст. новіший вид театру — надагам (муз. вистава з піснями, танцями, пантомімою). Зародження театру сучас. типу пов'язане з нац.-визвольною боротьбою народів ПІ.-Л. В 20-х рр. виникли профес. трупи, в репертуарі яких п'єси нац. драматургів К. Д. Бастіана, Д. де Сілви та ін., що включають діалог і зберігають нар. муз.-танц. основу нада-гама. Встановлення незалежності Ш.-Л. сприяло відродженню і розвитку нац. традицій. Виникли нові Театр. форми, зокрема балет, який синтезує традиційне і нар. танц. мистецтво. В 1944 створено школу і трупу (з 1955 Цейлонський балет Чітрасени), якими керував Чітрасена —перший профес. танцівник і балетмейстер Ш.-Л. В 1960 і 1963 трупа гастролювала в СРСР. У республіці багато аматорських колективів, зокрема театр при ун-ті в Коломбо (в репертуарі твори сучас. сингал. драматургів, а також п'єси А. Чехова, О. Уайльда та ін.). Кіно. В 1948 було створено першу нац. кінокомпанію по виробн. фільмів "Сінгала-фільм". На розвиток кіномистецтва Ш.-Л. відчутно впливав кінематограф Індії. Більшу частину кінопродукції становили комерційні мелодраматичні стрічки. В кін. 50—60-х рр. почали створювати фільми, в яких реалістично відображено життя країни, людські взаємини ("Лінія долі", "Послання", "Село, що змінилося"; всі — реж. Л. Д. Перієс). У 1972 створено Держ. кінокорпорацію. В 70-х рр. у творчо сті прогресивних режисерів знайшли відображення важливі соціальні проблеми ("Добрі побажання" та "Ласанда", обидва — реж. К. Перера; "Що сталося?", реж. П. Гунаратне; "Сім морів", реж. С. Гунасінге). В сучас. кіно Ш.-Л. працюють режисери Д. Патхіраджа, М. Сандасагера, С. Перієс та ін. Серед фільмів 80-х рр.— "Коли човни повертаються до берега" (реж. С. Ар'яватна), "Дві родини" (реж. С. Перієс).

І. А. Зеегінцєва.

Літ.: Талмуд Э. Д. История Цейлона. 1795—1965. М.. 1973; Кочнев В. И. Шри Ланка. Этническая история и социально-экономические отношения до начала XX века. М., 1976; Республика Шри Ланка: история и современность. М., 1977; Воронин С. В. Рабочий класс Шри Ланки. М., 1979; Выхухолев В. В. Сингальская литература. М., 1970; Тюляев С. И., Бонгард-Левин Г. М. Искусство Шри Ланка. М., 1974; Страны и народы. Зарубежная Азия. Южная Азия. М., 1982.

шрі-ланка - leksika.com.uaшрі-ланка - leksika.com.uaшрі-ланка - leksika.com.uaшрі-ланка - leksika.com.ua

шрі-ланка - leksika.com.uaшрі-ланка - leksika.com.uaшрі-ланка - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази