Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РОМАН МСТИСЛАВИЧ
   

РОМАН МСТИСЛАВИЧ

(бл. 1152 - 19.VI 1205, побл. м. Завихвоста, тепер Завихост, Польща; пох. у м. Володимирі-Волинському, за ін. даними — ум. Галичі) — давньоруський князь з династії Рюриковичів; належав до гілки Мономаховичів; родоначальник великокнязівської, а з 1253 — королівської, династії галиц. Романовичів. Син во-лодимиро-волинського і київського князя Мстислава Ізяславича та Агнети, доньки польс. короля Болеслава Кривоустого. Мав двох синів: Данила (див. Данило Романович Галицький) і Василька. Князь новгородський (1168—70), володимиро-волинський (1170-87, 1188-99), галицький (1188, з 1199), великий князь галицько-волинський (1199-1205); у 1203-05 фактично був великим князем київським. 1199 об'єднав підвладні йому Галицьке князівство і Волинське князівство в єдину д-ву — Галицько-Волинське князівство.

Внутр. політика P. М. була спрямована на утворення централіз. д-ви. Він жорстоко придушував спроби бояр керувати справами д-ви. Вів активну зовн. політику, підтримував дружні взаємини із зх. сусідами, зокрема з краківськими і малопольськими князями. В 1200— 01 уклав договір з Візантією про об'єднані дії проти половців, згідно з яким здійснив ряд вдалих походів на останніх, зокрема 1201, 1204. На поч. 1205 підписав з угор. королем Андрієм II, якому P. М. допоміг отримати корону, угоду про опікування (у разі смерті когось з них двох) дітей один одного. Підтримував приязні стосунки з імператором Священної Римської імперії Філіппом Гогенштауфеном, який був одружений із сестрою

РОМАН МСТИСЛАВИЧ - leksika.com.ua

дружини P. М. На поч. 1205 вів переговори з представником римського папи Урбана II щодо прийняття P. М. королів, корони в обмін на укладення церк. унії та підпорядкування правосл. єпархій, що були у його володіннях, апостольському престолу. 1204 P. М., аби зупинити розпад Київ, д-ви на удільні князівства, запропонував руським князям «добрий порядок» посідання київ, столу. Згідно з ним великий князь київський мав обиратися на снемі (з'їзді) шести головних рус. князів — сюзеренів Володимиро-Суздальського, Чернігівського, Смоленського, Галицького, Полоцького та Рязанського князівств.

Літ.: Чубатий М. Зх. Україна і Рим у XIII в. у своїх змаганнях до церк. унії. ЗНТШ, 1917, т. 123—124; Войтович Л. В. Князів, династії Сх. Європи (кін. IX — поч. XVI ст). Склад, сусп. і політ, роль: Істор.-генеалогічне дослідження. Л., 2000; Головко О. Б. Князь Роман Мстиславич та його доба. К., 2001; Войтович Л. В. Друга галиц. династія. Загадки і проблеми дослідження. «Пам'ять століть», 2002, № 5.

Є. В. Ромінський.

 

Схожі за змістом слова та фрази