(франц. purisme, від лат. purus — чистий) — течія у франц. живописі кін. 10—20-х pp. 20 ст. Засновники П.— А. Озанфан і Ш. Е. Жаннере (Ле Корбюзьє). Представники П. заперечували декоративні тенденції кубізму, прагнули до раціоналістично чіткої передачі "стійких" предметних форм тощо. Для творів пуристів характерні площинність, плавна ритміка напівпрозорих силуетів й контурних обрисів предметів. Окремі теор. засади П. поширилися в архітектурі.
|
