у математиці - вираз вигляду m/n, де m і n - числа або вирази. Його можна розглядати як частку від ділення чисельника т на знаменник п
Для додавання і множення Д. виконуються властивості комутативності, асоціативності й дистрибутивності. Значення Д. не зміниться, якщо його чисельник і знаменник помножити на одне й те саме відмінне від 0 число (основна властивість Д.). Користуючись цією властивістю, Д. можна скорочувати або зводити до спільного знаменника. m/n. - наз. звичайним, якщо m і n - натуральні числа. Звичайний Д. наз. правильним, якщо його чисельник менший за знаменник, і неправильним, якщо чисельник більший або дорівнює знаменникові. Звичайний Д. -m/n наз. нескоротним, якщо найбільший спільний дільник чисел т і п дорівнює одиниці. Строго кажучи, звичайні Д.- не числа, а символи для позначення чисел (цілих і дробових).
Звичайні Д. були відомі за кілька тисячоліть до н. е. Спочатку оперували тільки аліквотними дробами - такими, чисельники яких дорівнюють 1. В 3-му тис. до н. е. вавілонські математики ввели шістдесяткові Д., тобто такі, знаменники яких є лише натуральні степені числа 60. Пізніше з'явились десяткові дроби та ланцюгові дроби. В Росії звичайні Д. наз. "долями", "ламаними числами".
Літ.: Андронов И. К. Арифметика дробных чисел и основных величин. М., 1955; Депман И. Я. История арифметики. М., 1965; Кужель О. В. Основы арифметики. К., 1965; Хинчин А. Я. Цепные дроби. М., 1978.
Г. П. Бевз.
