(ЦивК УРСР) — єдиний законодавчий акт, в якому систематизовано норми цивільного права, що діють на території республіки. Затверджений Верховною Радою УРСР 18.VII 1963; введений у дію з 1.І 1964. Кодекс розроблено у повній відповідності з Основами цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік. Крім того, він регулює ряд відносин, не передбачених Основами (дарування договір, зберігання та ін.), ЦивК УРСР складається з 8 розділів, що містять 578 статей, згрупованих у 24 главах (розділи IV— VIII поділу на глави не мають). Розділ І містить норми, що визначають осн. положення, завдання ЦивК УРСР, основи виникнення і порядок охорони громадян. прав, заг. положення про правоздатність і дієздатність громадян та юрид. осіб, угоди, позовну давність. Розділ II містить норми, що регулюють право власності (держ. власність; власність колгоспів, ін. кооп. орг-цій, їхніх об'єднань; власність профспілкових та ін. громад. орг-цій; особисту власність, спільну власність); захист права власності. Розділ IІІ присвячено зобов'язальному праву, в т. ч. окремим видам зобов'язань. Норми авторського права викладено в розділі IV; право на відкриття— в розділі V; винахідницьке право— в розділі VI. Розділ VII визначає спадкове право. У розділі VIII йдеться про норми, які стосуються правоздатності іноземців та осіб без громадянства, а також про застосування цивільних законів іноз. д-в, договорів міжнародних і угод.
Літ.: Цивільний кодекс Української РСР. Науково-практичний коментар. К., 1971.
|
