Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Д-дау arrow ДАМАСК
   

ДАМАСК

- столиця Сірії. Розташований в долині р. Баради. Вузол залізничних і автомоб. шляхів, міжнар. аеропорт. 1,2 млн. ж. (1978). Перші відомості про Д. належать до 16 ст. до н. е. З кін. 11 - поч. 10 ст. до н. е. до 732 до н. е. Д.- центр . і Дамаського царства, потім у складі Ассірії, Нововавілонського царства, д-в Ахеменідів, Александра Македонського, Селевкідів, Римської імперії, Візантії. В 635 завойований арабами. В 661-750 - столиця халіфату Омейядів, пізніше - в складі д-в Аббасидів, Ту-лунідів, Фатимідів, сельджуків, Айюбідів, мамлюків. У 1516- 1918 - під владою Османської імперії. В 1918 окупований англ. військами. В 1920-43 Д.- адм. центр франц. підмандатної тер. Сірії. Один з центрів Сірійського нац. повстання 1925-27 і нац.-визвольного руху 30-40-х рр. З 1943 - столиця Сірійської Араб. Республіки. Д.- найбільший екон. і культур. центр країни. Гол. галузі пром-сті: харч. (цукровий, пивоварний з-ди, тютюнова, шоколадна ф-ки та ін.), текст., буд. матеріалів. Розвивається машинобудування і металообробка. Електрокабельний з-д, шкіряно-взуттєва ф-ка. Ремісництво (вироби з золота, срібла, дерева; килимарство). В Д.- ун-т, ряд вузів, Дамаська академія, Арабська академія. Театри, кіностудія. Музеї: нар. мистецтва, військовий та ін. Архіт. пам'ятки: римські - брама, руїни монументальної арки та святилища Юпітера Дамаського; мечеть Омейядів (705-15), госпіталь Нурад-діна (після 1154) і медресе ан-Нурія (1171), мавзолей Салах-аддіна (12 ст.), мечеті Такія Сулейманія (1554, арх. Сінан) та Дервіщія (1574), палац Азема (1749), криті ринки 19 ст. (Сук аль-Арвам і Сук аль-Хамідія). Серед будівель 20 ст.- готель Ор'ян-Палас (1932, арх. А. Табет); М-во оборони, Держ. банк (обидві - 1968 - 69).

Дамаск