Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow чеп-черні arrow ЧЕРНІВЦІ
   

ЧЕРНІВЦІ

(кол. Черновиці) — місто, обласний центр УРСР. Розташовані у передгір'ї Карпат, на р. Прут. Вузол залізничних та ав-томоб. шляхів, аеропорт. 238 тис. ж. (1984). Місто поділяється на З міські райони. За археол. даними, Ч. виникли в 2-й пол. 12 ст., вперше згадуються 1408. В серед. 14 ст. ввійшли до Молдавського князівства. В 30-х рр. 16 ст. Ч. у складі феод. Молдавії потрапили під владу султанської Туреччини. Міська біднота брала участь у Мухи повстанні 1490—92, визвольній війні українського народу 1648—54, русі опришків. У 1774 Ч. захопила Австрія (з 1867 — Австро-Угорщина). Під впливом революц. подій в Австрії 1848 в Ч. відбулися мітинги і демонстрації, було створено загін нац. гвардії. В 90-х рр. 19 ст. в місті виникли перші робітн. орг-ції, розповсюджувалася марксистська л-ра, на поч. 20 ст. — ленінська газ. "Искра". 28.XI 1905 в Ч. вибухнув заг. політ. страйк. У травні відбулися Чернівецькі травневі виступи робітників 1906. На поч. 1917 в Ч. спалахнув заг. страйк, що тривав два місяці. В Ч. відбулися Чернівецька першотравнева демонстрація 1917 і Чернівецька антивоєнна демонстрація 1917; Буковинське народне віче 1918. В 1918 в Ч. оформлено Комуністична партію Буковини. Тоді ж місто загарбала боярська Румунія. Трудящі міста вели боротьбу за соціальне і нац. визволення. В Ч. вибухнуло сто тринадцятого Буковинського полку повстання 1919. 21.X відбувся Чернівецький політичний страйк 1920. В лютому 1929 в Ч. створено орг-цію трудящих "Визволення". В 1940 Ч. в складі Пн. Буковини возз'єднано з УРСР. З 1940 Ч.— обл. центр (див. Чернівецька обласна партійна організація). В роки Великої Вітчизн. війни в період нім.-фашист. окупації Ч. (6.VII 1941—29.III 1944) в місті діяли підпільний обком партії на чолі з О. П. Боярком і підпільні патріотичні групи. Ч. було визволено в ході Проскурівсько-Чернівецької операції 1944. У післявоєнні роки в Ч. докорінно реконструйовано існуючі підприємства й збудовано бл. 50 нових.

Сучасне місто — індустр. центр Рад. Буковини з розвинутими легкою, маш.-буд. і металообр. та харч. галузями пром-сті. Всього у місті працюють 67 пром. підприємств (1984), які виробляють понад 70 % пром. продукції області. Легка пром-сть представлена Чернівецьким виробничим панчішним об'єднанням імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, виробничими об'єднаннями: бавовняним — "Восход", рукавично-трикотажним, трикотажним, взуттєвим, швейним "Трембіта". Машинобудування і металообробка спеціалізуються на випуску нафтоапаратури (Чернівецький машинобудівний завод імені Ф. Е. Дзержинського), засобів обчислювальної техніки та зап. частіш до них (виробниче об'єднання "Електронмаш"), технологічного устаткування для легкої пром-сті (виробниче об'єднання "Чернівцілегмаш"), сільськогосподарських машин. Дальшого розвитку набула традиційна для міста харчова пром-сть (комбінати: м'ясний, олійно-жировий, об'єднання хлібопекарської пром-сті; цукр., міськ. молочний, пивоварний, виноробний, безалкогольних напоїв, сокоекстрактовий з-ди, кондитерська та харчосмакова ф-ки). Підприємства хім. і нафтохім. пром-сті випускають гумове взуття, лакофарбові матеріали, товари побут, хімії (гумовзут. та хім. заводи, ф-ка побутової хімії). На базі місц. сировини існує деревообр. і меблева пром-сть (меблева ф-ка, деревообр. і меблевий комбінати, лісокомбінат). Виробн. буд. матеріалів (виробниче об'єднання буд. матеріалів, з-ди: толевий, великопанельного домобудування, залізобетонних виробів і конструкцій та ін.). Нар. худож. промисли (ф-ки: текст.-худож. виробів, худож.-сувенірних виробів "Буковина" та худож. виробів імені Ю. Федьковича). Склодзеркальний з-д. Ч. — важливий культур. центр республіки. В 1982/83 навч. р. у місті налічувалося 47 загальноосв. шкіл (6л. 26 тис. учнів), 4 дит. муз. школи, 12 серед. спец. навч. закладів (9 тис. учнів), 14 профес. тех. уч-щ (7,5 тис. учнів), 2 вищі навч. заклади — Чернівецький університет і Чернівецький медичний інститут (12,7 тис. студентів), а також філіал Київського торговельно-економічного інституту. В місті працюють н.-д.і проектні орг-ції — відділення Ін-ту проблем матеріалознавства АН УРСР, відділ Ін-ту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР, обласна держ. дослідна с.-г. станція, філіал республіканського проектно-дослідного ін-ту "Укрколгосппроект" та ін. наук. установи. В Ч. 88 б-к (фонд — понад 2 млн. 200 тис. одиниць зберігання), 48 клубних закладів, 60 кіноустановок, у т. ч. 10 кінотеатрів та 2 літні кінотеатри, 2 держ. театри — Чернівецький український музично-драматичний театр імені О. Ю. Кобилянської та Чернівецький театр ляльок, Буковинський ансамбль пісні і танцю, обл. філармонія, 4 держ. музеї: Чернівецький краєзнавчий музей та його філіали — Кобилянської О. Ю. музей і Федьковича Ю. А. музей; музей нар. архітектури й побуту, картинна галерея, виставочний зал. Позашкільні заклади: Палац піонерів, станції юних техніків і натуралістів, дит. екскурсійна станція, 5 дит. спорт. шкіл, планетарій. Працюють редакція видань молд. мовою респ. вид-ва "Карпати", редакція вид-ва "Радянська школа" по випуску підручників для шкіл УРСР з молд. мовою навчання. Виходять обл. газети — "Радянська Буковина", "Молодий Буковинець", "Зоріле Буковінєй" ("Зоря Буковини"— молд. мовою), 4 багатотиражні газети. Обл. комітет по телебаченню і радіомовленню. Радіо- і телепередачі ведуться укр., рос. та молд. мовами.

Серед архітектурних пам'яток: дерев'яні церкви Миколи (1607, реставрація 18 ст. та 1954), Вознесенська (17 ст.), Спиридоніївська (1773), церква Успіння на Каличанці (1783). мурована церква Різдва (1767), у стилі класицизму— гімназія (1813—17, тепер серед. школа № 1) і ратуша (1843, арх. А. Микулич, тепер міськвиконком), у стилі еклектизму — комплекс резиденції митрополита Буковини (1864—82, арх. Й. Главка; тепер ун-т) і Муз.-драм. театр ім. О. Ю. Кобилянської (1904—05, арх. Ф. Фельнер, Г. Гельмер). За рад. часу споруджено нові житл. райони, адм. та культурно-побутові будівлі: кінотеатр "Жовтень" (1960, арх. М. Шевченко), готель "Буковина" (1966) та бібліотеку ун-ту (1961; обидва — арх. В. Водянський), кінотеатр "Дружба" (1967) та комплекс студентських гуртожитків ун-ту (1974; арх. К. Костенко), пд. житл. район (1978— 82, арх. І. Тукалевський, М. Шевченко). Пам'ятники: монумент Перемоги (1946, скульптор Г. Петрашевич), В. І. Леніну (1951, скульптори М. Вронський, О. Олійник), М. І. Калініну (1956, скульптор Н. Клігер), О. Кобилянській (1980, скульптори А. Скиба, М. Мірошниченко). Муз. життя Ч. 2-ї пол. 19 ст. пов'язане з діяльністю С. Воробкевича, який виховав багато композиторів і музикознавців (серед них Є. Мандичевський). При місцевому товаристві ".Руська бесіда" (засн. 1869) працювали співочий і муз. гуртки, на базі яких 1899 було створено муз. т-во "Буковинський боян". З концертами виступали укр. "Міщанський хор" (засн. 1901) і "Товариство для плекання української музики, співу і драматичної штуки" (засн. 1905), що мало муз. школу ім. М. Лисенка (композитор виступав у Ч. 1903 і 1904). В 1901 — 10 діяв Буковинський народний театр. В 1920 було засновано муз. т-во "Буковинський Кобзар", 1930 — "Український мужеський хор". В Ч. народилися укр. рад. письменниця І. Вільде, укр. письменник і композитор С. І. Воробкевич, укр. співачка Ф. М. Лопатинська, польс. і рум. піаніст, педагог і композитор К. Мікулі, в с. Ленківцях (тепер у складі Ч.) народився укр. актор і режисер І. О. Лутка. В Ч. вчилися: в реальній школі Ю. А. Федькович (до 1848), І. Я. Франко закінчив навчання в ун-ті (в 1891). У Ч. жила і працювала О. Ю. Кобилянська, працював композитор А. Гржімалі. З Ч. пов'язані життя і творчість укр. живописців М. І. Івасюка, І. М. Беклемішевої, Ю. Г. Пігуляка, укр. рад. композиторів Б. В. Крижанівського та С. О. Сабадаша, диригента А. М. Кушніренка, співака Д. М. Гнатюка.

Літ.: Чернівці. К., 1980.

В. К. Євдокименко.

чернівці - leksika.com.uaчернівці - leksika.com.uaчернівці - leksika.com.ua