Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow прин-пят arrow ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ
   

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ

— встановлені законом прав, засоби забезпечення належної реалізації процес, норм, досягнення цілей та завдань процес, діяльності. П. г. — найважливіша складова кожної галузі процесуального права. Традиційно П. г. поділяють на заг. гарантії забезпечення цілей і завдань відповідно до процес, провадження та гарантії реалізації прав і закон, інтересів учасників процесу (напр.: заг. гарантії законотв. процесу і гарантії реалізації прав нар. депутатів України, суб'єктів законод. ініціативи в процесі нормотворчості; гарантії забезпечення цілей і завдань бюдж. процесу та гарантії реалізації прав і закон, інтересів його учасників; гарантії правосуддя та гарантії прав учасників судочинства). Найважливіше значення П. г. набувають для тих процес, систем, які охоплюють найбільш конфліктні правовідносини та слугують узгодженню поляр. інтересів учасників процесу. До таких можна насамперед віднести законодавчий процес, в якому беруть участь різні, інколи непримиренно протилежні політ, сили, або кримінальний процес, в якому відбувається гостре протистояння між обвинувачем та обвинуваченим. Дія П. г. пов'язана з настанням прав, наслідків. Так, порушення процедури прийняття закону є підставою визнання його неконституційним (ст. 152 Конституції України, ст. 15 Закону «Про Конституційний Суд України» 1996). До П. г. забезпечення прав нар. депутата України як учасника законод. процесу належить депут. недоторканність (ст. 80 Конституції). У сфері крим. судочинства П. г. забезпечення завдань правосуддя є повноваження із застосування запобіжних заходів (затримання, арешт, примус, освідування тощо). П. г. реалізації прав учасника крим. процесу є, напр., право на оскарження дій органів та посад, осіб, які ведуть провадження. Закономірно в КПК України найширшими П. г. наділений обвинувачений, який має право знати, в чому його обвинувачують, брати участь у слідчих діях, заявляти клопотання, давати пояснення, оскаржувати дії та рішення, користуватися прав, допомогою та мати представника тощо. В національному зак-ві багатьох країн та міжнар.-прав, док-тах передусім наголошується на таких П. г. реалізації прав обвинуваченого, як право на захист (див. у ст. Право обвинуваченого на захист) та презумпція невинуватості.

У цив. та госп. судочинстві першочергове значення мають П. г. забезпечення позову (ст. 149-158 ЦПК України, ст. 66-68 Госп. процес, кодексу України), що включають такі способи та заходи, як: накладання арешту на майно і грош. суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона ін. осо бам вчиняти дії, що стосуються предмета спору тощо.

Дієвість П. г. значною мірою залежить від виконання кореспондуючих їм обов'язків суб'єктів процесу, насамперед тих, які наділені владними повноваженнями. П. г. реалізації матеріальної норми в широкому розумінні є відповідна процедура провадження у цілому. Так, легітимність закону забезпечується процедурою його прийняття, законність притягнення особи до крим. відповідальності на підставі відповідної статті КК гарантується процедурою провадження крим. справи.

М. І. Сірий, Г. А. Кравчук.

 

Схожі за змістом слова та фрази