Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тб-тел arrow ТЕЛЕМЕХАНІКА
   

ТЕЛЕМЕХАНІКА

(від грец.— далеко і механіка) — галузь науки і техніки, предметом якої є розробка методів і технічних засобів передачі та приймання сигналів (інформації) з метою контролювання й управління різними об'єктами на віддалі. До засобів Т. належать пристрої телевимірювання (ТВ), телеуправління (ТУ), телекомандування (ТК), телесигналізації (ТС), виклику датчиків телевимірювання (ВТВ), телерегулювання (ТР), телеблокування (ТБ), телемех. зв'язку автоматів (ТЗА) і передачі даних (ПД). Залежно від напряму передачі сигналів (даних) засоби Т. поділяють на три групи (мал.): контролюючі (ТВ, ТС; в них сигнали передаються від об'єктів контролю); керуючі (ТУ. ТК, ВТВ. ТР, ТБ; в них сигнали передаються до об'єктів керування); двосторонньої дії (ТЗА, ПД; в них сигнали можуть передаватись в обидва боки). Пристрої ТВ і ТС здійснюють контролювання за роботою об'єктів на віддалі. Пристрої ТУ передають команди управління режимами, станом або положенням різних об'єктів. Пристрої ВТВ — сигнали керування, що здійснюють вибір і підключення до окремого каналу зв'язку потрібного датчика телевимірювання. В Т. використовуються електр. лінії зв'язку, а також оптичні, оптоволоконні, гідроакустичні та ін. неелектр. лінії. Для уникнення пошкоджень при передачі сигналів вдаються до спец. методів побудови сигналів і їх кодування. Засоби Т. широко використовують, зокрема, в енергосистемах, трансп. системах, на пром. підприємствах, а також для дослідження космічного простору. Світового океану.

Літ.: Катков Ф. А. Телеуправление. К., 1967; Катков Ф. А., Дидик Б. С, Стулов В. А. Телемеханика. К., 1974.

Ф. О. Катков,

телемеханіка - leksika.com.ua