Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow комут-констан arrow КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ
   

КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ

(від лат. соndісіо — умова, стан) — створення й автом. підтримування у закритих приміщеннях, спорудах та ін. об'єктах певних параметрів повітря (т-ри, відносної вологості, швидкості руху, тиску, чистоти) незалежно від зміни зовнішніх умов і надходження тепла і вологи. Забезпечує найсприятливіші умови для здоров'я людини, проведення виробничих процесів, для збереження устаткування, продуктів. У складі систем К. п. — кондиціонери, повітрозабірні пристрої, повітропроводи і повітророзподільники, шумоглушники, автом. регулювальні прилади, а також установки, що постачають електроенергію, тепло і холод. Розрізняють системи К. п.: центральні, місцеві та центрально-місцеві; низького, середнього і високого тиску. Є системи: прямоточні (з використанням тільки зовн. повітря) і рециркуляційні (див. Рециркуляція) — з використанням суміші зовн. і внутр. повітря; одно- і двоканальні; цілорічної або сезонної дії; такі, що підтримують усі параметри повітря (повне К. п.) або деякі з них (часткове К. п.), напр. вологість (див. Зволоження повітря приміщень). Системи К. п. можуть водночас виконувати функції припливної вентиляції і повітряного опалення. До К. п. вдаються, щоб створити оптимальні параметри повітр. середовища або допустимі, якщо їх неможливо забезпечити вентиляцією. В УРСР системи К. п. запроваджено на багатьох пром. підприємствах, у лікувальних закладах, н.-д. установах, с. г. (напр.. на птахофермах) тощо.

Літ.: Справочник по теплоснабжению и вентиляции, кн. 2. К., 1976; Пеклов А. А., Степанова Т. А. Кондициониро-вание воздуха. К., 1978.

Г. Є. Бем.

 

Схожі за змістом слова та фрази