Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow тог-тяж arrow ТРОЩИНСЬКИЙ
   

ТРОЩИНСЬКИЙ

Дмитро Прокопович [26.Х (6.XI) 1749, с. Яреськи, тепер Шишацького р-ну Полт. обл. - 26.ІІ(10.ІІІ) 1829, с. Кибинці, тепер Миргородського р-ну тієї ж обл.] — укр. і рос. держ. діяч, д. чл. Рос. академії з 1801. Закін. 1766 Київ, академію. Служив у Глухові

Трощинський Дмитро Прокопович - leksika.com.ua

військ, канцеляристом Малорос, колегії. Був секретарем рос. посольства у Константинополі. Від 1784 працював у канцелярії О. А. Безбородька. Виявив великі здібності по службі. За вщсутності О. А. Безбородька доповідав Катерині II сенат, справи, готував проекти імперат. указів. У вересні 1793 був призначений статс-секретарем імператриці. В 1796-1800-управляючий канцелярії Павла І; з червня 1798 — сенатор. Завідував імперат. канцелярією і за Олександра І. Багато зробив для утворення нового законодорадчого органу — Неодмінної ради (у складі 12 осіб). Водночас був гол. директором пошт (з 1799), керівником деп. уділів (1802-06).

Т. — автор проектів ряду прав, актів, зокрема про розширення прав Сенату, вдосконалення суд. системи. Виступив проти запропонованої Негласним к-том реформи системи управління з наданням надмірних повноважень міністрам. Вважав, що заміна принципу колегіальності на одноособовий стиль керівництва призведе до бюрократизації апарату в центрі й на місцях за відсутності реального контролю з боку Сенату. Ці погляди він виклав у «Записці Дмитра Прокоповича Трощинського про міністерства». Не одержавши підтримки, в червні 1806 Т. вийшов у відставку і пов ернувся у свій маєток (в Кибинцях). Полт. дворянство обрало його своїм губ. предводителем. 30.VIII(11.ІХ) 1814 Т. було призначено міністром юстиції і генерал-прокурором імперії, членом Держ. ради. Як міністр юстиції виступив з критикою складеного М. М. Сперанським проекту Цив. уложення (за схемою Кодексу Наполеона 1804). На думку Т., Росія повинна використовувати свій істор. нормотв. досвід, а її закони мають відображати дух народу. У зв'язку з погіршенням здоров'я Т. 1817 подав у відставку, а 1822 назавжди залишив Санкт-Петербург, оселившись у Кибинцях. Займався культур.-просвіт, діяльністю, за що сучасники називали його маєток «малими Афінами».

Літ.: Столетие Собственной его имп. величества канцелярии. СПб., 1912; Орлов Ю. «Поручаю Вам усугубить надзор» (Генерал-прокурор Д. П. Трощинский). «Законность», 1994, № 11; Звягинцев А. Г., Орлов Ю. Г. Тайные советники империи. Рос. прокуроры. XIX век. М., 1995; Салій О. Дмитро Трощинський — козак знатний. К., 2000.

Ю. С. Шемшученко, Ю. Я. Касяненко.