(ОУН) — фашистська організація укр. бурж. націоналістів. Створена в лютому 1929 у Відні на чолі з Є. Коновальцем. Попередником ОУН була "Українська військова організація". Фактично ОУН служила нім. імперіалістам, за їхнім завданням вела боротьбу проти СРСР, намагалася перетворити Зх. Україну на плацдарм для нападу на Рад. Союз. У 1940 внаслідок внутр. чвар ОУН розпалася на дві орг-ції — бандерівців і мельниківців (за прізвищами верховодів С. Бендери й А. Мельника). Під час Великої Вітчизн. війни 1941—45 ОУН допомагала нім. фашистам грабувати Україну, чинила розправу над населенням зх. областей України. З укр. націоналістів-оунівців окупанти сформували д-зію "СС — Галичина", яка діяла в складі нім.-фашист. армії, 1944 її розгромили рад. війська. Після війни ОУН вела бандитсько-терористичну діяльність на тер. зх. областей УРСР. На поч. 50-х pp. банди ОУН ліквідовано. Недобитки оунівців за кордоном перебувають на службі іноз. розвідок.
Літ.: Масловський В. І. Дорога в безодню. Львів, 1978.
