Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГЕНЕРАЛ
   

ГЕНЕРАЛ

(від лат. generalis — загальний, спільний) — 1) Військове звання (чин) особи вищого офіцер, складу збройних сил. Уперше чин Г. з'явився у Франції у 16 ст. У Росії його запроваджено 1657 як доповнення до найменування вищих чинів і посад в армії (напр., Г.-фельдмаршал, Г.-аншеф, Г.-ауди-тор, Г.-крігскомісар тощо). Число цих осіб у 1711 було визначено «Табелем про ранги» (1775). У 19 — на поч. 20 ст. у рос. армії були Г.-майори, Г.-лейтенанти і т. з. повні Г.: Г. від інфантерії (піхоти), Г. від кавалерії, Г. від артилерії, а також інженер-Г.

2) У травні 1940 указом Президії ВР СРСР встановлено військ, звання (за старшинством): Г.-майор, Г.-лейтенант, Г.-полковник, Г. армії; для Г. видів збройних сил, родів військ і служб до звання Г. (за винятком Г. армії) додавалося відповідне найменування, напр., Г.-майор авіації, Г.-майор інженерних військ, Г.-майор медичної служби, Г.-лейтенант артилерії тощо.

3) Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (1992) для вищого офіцер, складу ЗС встановлено військові звання: Г.-майор (у ВМФ — контр.-адмірал); Г.-лейтенант (у ВМФ — віце-адмірал); Г.-полковник (у ВМФ — адмірал); Г. армії України. За Конституцією України (п. 24 ст. 106,) військ, звання вищого офіцер, складу військовослужбовцям ЗС присвоюються Президентом України за поданням міністра оборони.

Є. Я. Кравець.

 

Схожі за змістом слова та фрази