Іван Самійлович [н. 9 (22).VIII 1904, с. Комишуваха, тепер смт Оріхівського р-ну Запоріз. обл.] - партійний і держ. діяч УРСР, Герой Соціалістичної Праці (1974). Член КПРС з 1928. Н. в сім'ї селянина-бідняка. В 1922-29 працював на виборних посадах у КНС Запоріз. округу, 1929-37 - на керівній рад. роботі в Запоріз. обл. В 1938 - секретар Дніпроп., з 1939 - другий секретар Станіславського обкомів, з 1940 - перший секретар Чернівецького обкому та міськкому КП(б)У. В 1941-44 -член Військ. ради 40-ї армії, 2-го Укр. фронту; ген.-майор. У 1944-51 (з перервою) та 1961-62 - перший секретар Львів., 1951-61 - Волин. обкомів партії. В 1957 закінчив ВПШ при ЦК КПРС. У 1962-66 - голова К-ту парт.-держ. контролю ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР, секретар ЦК Компартії України і заст. Голови Ради Міністрів УРСР. З 1966 - голова Парт. Комісії при ЦК Компартії України, 1972-76 - Голова Президії Верховної Ради УРСР, заст. Голови Президії Верховної Ради СРСР. З 1961 - чл. ЦК КПРС. У 1954-59 і з 1960 -член ЦК Компартії України. В 1962-72 - кандидат у члени Політбюро (до червня 1966 - Президії), 1972-76 - член Політбюро ЦК Компартії України. Депутат Верховної Ради СРСР 1-9-го скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 1-6-го і 8-9-го скликань. З 1976 - персональний пенсіонер. Нагороджений 6 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції та ін. орденами, медалями.
|
