— у пд.-сх. частині Одес. обл. УРСР. Утворений 1940. Площа 1,7 тис. км2. Нас. 46,4 тис. чол. (І983). У районі — 38 населених пунктів, підпорядкованих міській та 13 сільс. Радам нар. депутатів. Центр — м. Татарбунари. Тер. району на Пд. Сх. омивається Чорним м., берегова лінія якого дуже розчленована; озера Сасик (Кундук), Шагани, Алгбей відокремлені від моря піщаними пересипами. Лежить у межах Причорноморської низовини. Річки — Когильник, Сарата і Хаджидер (нижні течії). У ґрунтовому покриві переважають південні чорноземи. Розташований у степовій зоні. Найбільші промислові підприємства — татарбунарські суконна ф-ка та виноробний з-д. Комбінат побутового обслуговування (Татарбунари). У с. г. переважає землеробство зернового напряму, виноградарство; тваринництво м'ясомол. напряму. Площа с.-г. угідь 1982 становила 107,9 тис. га, у т. ч. орні землі — 98 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, овочеві та виноград. У Т. р.— 15 колгоспів, у т. ч. 1 риболовецький; радгосп-завод, рай сільгосптехніка, рай сільгоспхімія. Автомоб. шляхів — 275 км, у т. ч. з твердим покриттям — 264 км. У районі — 24 заг.-осв. та музична школи; 38 лікувальних закладів, у т. ч. 7 лікарень; санаторій (с. Бори-сівка), 28 клубних закладів, кінотеатр, 36 кіноустановок, 41 б-ка, музей історії району. У Т. р. видається газ. "Колхозное слово" (з 1945). Г. Я. Бондаренко.
|
