Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow унк-уя arrow УРАЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
   

УРАЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ

— у складі Каз. РСР. Утворена 10. III 1932 (до 1962 — Зх.-Казахстанська обл.). Площа 151,2 тис. км2. Нас. 603 тис. чол. (на 1.І 1983). Осн. населення — казахи, живуть також росіяни, українці, татари, білоруси та ін. Міськ. нас.— 41 %. Поділяється на 16 районів, має З міста і 6 с-щ міськ. типу. Центр— м. Уральськ. Південну частину області займає Прикаспійська низовина, пн.— відроги Обшого Сирту, сх.— Передуральське плато (вис. до 263 м, г. Актау). Корисні копалини: нафта, газ, горючі сланці, калійно-магнезіальні солі, цем. сировина, керамзитові глини. Клімат різко континентальний. Пересічна т-ра січня —11, —15°, липня + 22, +26°. Опадів на Пн. 300 мм, на Пд. до 190 мм на рік. Гол. ріка — Урал з притоками Чаган, Деркул, Ілек та ін. Багато озер, найбільші — Камиш-Самарські, Ітмурунколь, Баликти, Рибний Сакрил (прісні); Шалкар, Аралсор, Жалтирколь (солоні). Пн. частину області займають пд. чорноземи й темно-каштанові грунти з різнотравно-ковиловою та типчаково-ковиловою рослинністю. Трапляються масиви пісків і солончаки. В заплавах річок — злаково-різнотравні луки, подекуди зарості тростини. В заплаві р. Уралу — ліси з тополі, дуба, берези, верби. Під лісом — бл. 144,4 тис. га. У нар.-госп. комплексі республіки У. о. виділяється як район розвинутих зернового землеробства, пасовищного вівчарства й м'ясо-мол. скотарства та пром-сті, що переробляє с.-г. продукцію. Енергетика базується на природному газі, вугіллі (з Караганди) та мазуті, частково електроенергія надходить з Поволжя. Харч. та легка галузі, що працюють в основному на місц. с.-г. сировині, представлені відповідно м'ясокомбінатами, маслозаводами, рибним комбінатом, а також шкіряним з-дом (у містах Чапаєві, Аксаї, с-щах міськ. типу Чингірлау, Джанибеку). Розвинуте виробн. буд. матеріалів, діють рем., мех. та арматурні з-ди. Завдяки освоєнню цілинних і перелогових земель посівну площу в області збільшено майже в три рази. Значні площі — під зерновими культурами (яра пшениця, просо, ячмінь, овес). Вирощують також кормові культури, овочі, картоплю. Довжина зрошувальних каналів 3,3 тис. км. На Пн. області — скотарство м'ясо-мол.i мол. напрямів, тонкорунне й напівтонкорунне вівчарство, конярство; на Пд. — тваринництво м'ясного та м'ясо-сального напрямів. У долині р. Уралу — свинарство. На Пн. область перетинає залізниця Саратов — Уральськ — Соль-Ілецьк, вздовж зх. межі — залізнична лінія Саратов — Астрахань. Важливі автомоб. шляхи

— Уральськ — Калмиково — Гур'єв. Судноплавство по р. Уралу. Тер. області проходить магістральний газопровід Середня Азія — Центр. В області — с.-г. та пед. ін-ти (Уральськ), 9 серед, спец. навч. закладів. Драм, театр (Уральськ), 4 музеї (істор.-краєзнавчий та літ. в Уральську, істор.-революц. у с. Урді та меморіальний В. І. Чапаєва у м. Чапаєві).

М. Ш. Ярмухамедов.

уральська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази