Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow С-сим arrow СЕН-СІМОН
   

СЕН-СІМОН

(Saint-Simon) Клод Анрі де Рув-руа (de Rouvroy; 17.Х 1760, Париж - 19.V 1825, там же) — франц. соціаліст-утопіст. Нар. у сім'ї графа, який вважав себе нащадком Карла Великого. Одержав дом. освіту під керівництвом франц. енциклопедиста Д'Аламбера. Будучи франц. офіцером, брав участь у б-бі за незалежність північно-амер. колоній. Повернувшись до Франції, отримав посаду командира полку і коменданта фортеці у м. Меці. Згодом вийшов у відставку і виїхав до Голландії, потім до Іспанії. З початком революції С.-С. прибув на батьківщину і зайнявся підприєм. діяльністю, набув значний капітал. З 1794 займався наук, діяльністю.

Сен-Сімон Клод Анрі де Рув-руа  - leksika.com.ua

Правові і політичні погляди С.-С. викладені у працях: «Листи женевського мешканця до сучасників» (1803), «Вступ до наукових праць XIX ст.» (1808), «Нарис науки про людину» (1813), «Записки про всесвітнє тяжіння» (1813), «Реорганізація європейського співтовариства» (1816, у співавт. з О. Тьєррі), «Листи до американця» (1817), «Індустрія» (1817—18), «Погляд на власність і законодавство» (1818), «Про теорію громадської організації» (1819), «Політика» (1819), «Організатор» (1819-20), «Притча» (1820), «Про промислову систему» (т. 1—3, 1821—22), «План наукових робіт, необхідних для реорганізації суспільства» (1822, у співавт. з О. Контом), «Катехізис промисловиків» (1822—23), «Катехізис політиків промисловиків» (1824), «Розмірковування літературні, філософські і промислові» (1825), «Нове християнство» (1825) тощо.

Вчення С.-С. про д-ву і право, людину і сусп-во відзначається соціально-екон. спрямованістю. Історію д-ви С.-С. розглядав як процес еволюційного перетворення сусп-ва на промислове, що включає три ст адії: теологічну (влада належить священикам і феодалам); метафізичну (бурж. д-ва, де владу захоплюють юристи і метафізики); позитивну (яка лише зароджується і на якій влада опиниться у руках спец, класу вчених і промисловиків). Частина юристів до них допускатиметься, але за ними залишиться «лише 1/8 політичного впливу у суспільстві». На позит. стадії інститут монарха не скасовується, але реальна вища влада зосереджується у руках двопалат. парламенту. Між королем і парламентом утворюються проміжні органи: Рада вчених, яка «керує розумовим життям держави», розробляє проекти соціальних перетворень, і Рада промисловиків, що складає проекти бюджету і контролює хід його виконання. Підготовлені радами законопроекти надходять далі у раду міністрів і парламент. С.-С. недооцінював роль держ. і прав, інститутів, а серед законів найважливішими вважав ті, що встановлюють і регулюють власність. Закони, що закріплюють владу і форми правління д-вою, для С.-С. мають другоряд. значення. Важливе значення С.-С. надає праці. На його думку, фіз. працею бідний годує багатого, а багатий розумовою працею поліпшує долю бідного. Якщо ж багатий нездатний «працювати головою», він зобов'язаний «працювати руками». С.-С. висловлював ідеї про сусп. організацію в-ва і план, управління ним. У його ідеал, д-ві дух. (вища) влада належить ученим, світська (підпорядкована духовній) — власникам. С.-С. вважав, що Франція і Англія повинні об'єднатися і запровадити у Європі конст. лад, а згодом уже всі разом конст. європейські д-ви утворять союз, яким буде керувати загальноєвроп. парламент, що на прав, основі буде мир. шляхом розв'язувати конфлікти між д-вами, а згодом створить ще й «моральний кодекс» взаємовідносин між ними. Нові конст. д-ви відкинуть аристокр. основу, оберуть шлях індустріалізації і перетворять сусп-во на союз «працюючих розумово і фізично». В результаті на місці самодерж. військ.-теокр. д-ви постане конст. «промислово-наукова» держава. У пізніх працях С.-С. вказував на принципові суперечності між працею і капіталом, підійшов до обгрунтування права на працю і думки про те, що завданням революцій 18 ст. була політ, свобода, а метою 19 ст. повинні стати гуманність і братерство, які прийдуть на зміну егоїзму та індивідуалізму. Метою конст. держав буде союз влади з пром. пролетаріатом, який організується і вагомо заявить про своє право на безпосеред. участь у владі, досягнення повної рівності на основі «індустріального принципу», «принципу промислових асоціацій». Провід, наукою у майб. д-ві, на думку С.-С, буде мораль, яка відсуне право на другий план, перетворить його на «додаток», відкине «застарілий католицизм» і зробить предметом уваги становище пролетаріату, проголосить його повну емансипацію. Д-ва повинна стати знаряддям управління централізованим і плановим в-вом, перетворити правління людьми на правління речами, а союз держав — на всесв. асоціацію народів без нац. кордонів в ім'я торжества заг. миру. С.-С. вважається попередником соціології та філос. позитивізму, одним з родоначальників держ. соціалізму на інтернац. основі.

Тв.: Собр. соч., т. Ґ-6. М.-Пг., 1923; Избр. соч., т. 1—2. М.-Ленинград, 1948.

Літ.: Арк А. Анри де Сен-Симон, его жизнь и учение. М.-Ленинград, 1926; Волгин В. П. Сен-Симон и сен-си-монизм. М., 1961; Енгельс Ф. Розвиток соціалізму від утопії до науки. В кн.; Маркс К. і Енгельс Ф. Тв., т. 19. К., 1964; Кучеренко Г. С. Сен-симонизм в обществ, мысли первой пол. XIX в. М., 1975; Мироненко О. М. Права і свободи людини у творах франц. просвітителів і уто-пистів. К, 1995.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази