Соцінтерн — міжнар. об'єднання соціалістичних і с.-д. партій капіталістичних країн. Утворений 1951 на основі Коміско (міжнар. соціалістичний консультативний комітет, створений 1947). Об'єднує 76 партій і організацій (кін. 1981). До С. і. примикають як асоційовані члени ряд міжнар. жіночих, молодіжних орг-цій, під його впливом перебуває реформістська Міжнародна конфедерація вільних профспілок. У своїх програмних документах, зокрема в прийнятій 1980 декларації "Принципи і цілі", С. і. відкрито відмежовується від марксизму-ленінізму, відмовляється від революц. боротьби проти капіталізму, проголошує реформістську доктрину "демократичного соціалізму". Незважаючи на антикомуністичну, антирад. спрямованість дій керівництва С. і., в 60-х рр. у його діяльності намітилися позитивні зрушення. Конгреси С. і. (1957, 1959, 1966 та ін.) підтримали деякі пропозиції СРСР про обмеження виробництва й випробувань ядерної зброї, про створення без'ядерних зон у Європі, про необхідність заг. і повного роззброєння та ін. В 1978 С. і. провів спец. конференцію з питань роззброєння. 15-й конгрес С. і. (1980) створив Консультативну раду С. і. по роззброєнню, висловився за продовження політики міжнар. розрядки, закликав США ратифікувати Договір
ОСО-2. Більшість делегатів 16-го конгресу С. і. (1983) висловилася за вжиття конкретних заходів з метою запобігання ядерній війні. Всупереч антикомуністичним настановам правих лідерів С. і., деякі соціалістичні партії стають на шлях співробітництва з комуністами. XXVI з'їзд КПРС відзначив, що набули дальшого розвитку зв'язки з соціалістичними і с.-д. партіями ряду країн в питаннях боротьби за відвернення війни і зміцнення миру. Найвищим органом С. і. є конгрес, що скликається раз на 2—3 роки. Керівництво між конгресами здійснює Бюро С. і., поточну роботу — Секретаріат. Президент С. і.— В. Брандт (ФРН), ген. секретар — П. Війнанен (Фінляндія).
