(від грец. — таємний і— пишу), тайнопис — спеціальна система видозмінювання звичайного письма, розрахована на те, що написане зрозуміє лише обізнаний з цією системою. Була відома ще до нашої ери на Старод. Сході, в Старод. Греції й Римі та ін. У давньорус. рукописах К. зустрічається з 12 ст. К. використовують для зашифровування військ., дипломатичних, нелегально-політичних, торг.-фінанс. та ін. текстів. Застосовують її і в грі на розгадування (дитяча К., ребуси тощо). Напис або документ, виконані криптографічним способом, наз. криптограмою.
Літ.: Сперанский М. Н. Тайнопись в югославянских и русских памятниках письма. М., 1929.
Л. Г. Скрипник.
