Республіка Малаві — держава в Центр. Африці. В адм. відношенні поділяється на 3 провінції і столичний округ.
Державний лад. М.— республіка. Входить до Співдружності, очолюваної Великобританією. Діє конституція 1966. Глава д-ви уряду — довічний президент, який одночасно є головою єдиної політ. партії— Конгресу М. Законодавчий орган— однопалатні Національні збори, 50 членів яких обираються населенням строком на 5 років, а 5 призначаються президентом на цей же строк. Президент призначає уряд— кабінет міністрів.
Природа. Більшу частину тер. М. займає плоскогір'я заввишки до 3000 м (у масиві Мландже), яке на Сх. круто обривається до глибокої западини, на дні якої лежить оз. Ньяса. Поклади бокситів, кам. вугілля, заліз. руди, монацитових пісків, золота. Клімат екваторіальний, мусонний. Пересічна т-ра найтеплішого місяця (листопада) — від +20 до +23°, найхолоднішого (липня) — від +14 до +16°. Річна кількість опадів 750— 1500 мм. Найбільша ріка — Шіре (притока Замбезі). Поширені червоні й коричнево-червоні грунти. В рослинному покриві переважають тропічні ліси й савана. Створено Нац. парк М.
Населення М. в основному складається з близьких між собою бан-тумовних народів, які належать до групи нігер-конго. Серед них чисельно переважають Малаві — 62% всього населення (1978, оцінка), шо являють собою групу споріднених народів ньянджа, чева, тумбука, тонго та ін. Живуть також ломве (або макуа), яо, нгоні, фіпа та ін. Пересічна густота нас.—44,3 чол. на 1 км3 (1978, оцінка). Офіц. мови — чиньянджа (мова Малаві)та англійська. Міське населення становить 19,7% (1975). Найбільші міста: Блантайр-Лімбе, Зомба, Лілонгве.
C. І. Брук.
Історія. Тер. М. здавна заселена племенами мовної групи банту. В кін. 15 ст. тут існувало племінне об'єднання малаві. В 2-й пол. 19 ст. почалося проникнення на тер. М. європейців. З 1891 тер. М.— протекторат Великобританії (мав назву Ньясаленд). Населення М. вело постійну нац.-визвольну боротьбу (повстання 1915 та ін.), яка особливо посилилася після 2-ї світової війни. В 1944 було створено першу політ. орг-цію корінного населення — Африканський нац. конгрес (АНК), який очолив боротьбу за надання незалежності народам цього району Африки. В 1953 колонізатори створили Федерацію Родезії і Ньясаленду. В 1959 колоніальна влада оголосила АНК поза законом, запровадила в країні надзвичайний стан (існував до кінця 1960). Боротьбу за незалежність очолила створена 1959 партія Конгрес М. 1.ІІ 1963 Ньясаленд здобув внутрішнє самоврядування. В грудні 1963 було оголошено про розпуск Федерації Родезії і Ньясаленду. 6.VII 1964 Ньясаленд став незалежною д-вою під назвою Малаві. Залишився у Співдружності, очолюваній Великобританією. В 1966 М. було проголошено республікою. Уряд М. проводить політику співробітництва 3 зх. країнами та ПАР. З 1964 М.— член ООН. М.— член Організації африканської єдності.
М. Д. Несук.
Політичні партії, профспілки. Конгрес Малаві, засн. 1959. Єдина політ. партія. Конгрес профспілок Малаві, засн. 1964.
Господарство. М.— економічно відстала агр. країна, г-во якої значною мірою залежить від іноз. капіталу (гол. чин. Великобританії, ПАР, ФРН, США). В с. г. виробляється 43,7% валового внутр. продукту і зайнято 90% самодіяльного населення. На плантаціях, що належать іноз. власникам, і частково в афр. r-вах вирощують на експорт (збір, тис. т, 1977); чай — 31,6, тютюн — 22,9, арахіс — 18,4, бавовник — 20,5, тунг, цукр. тростину. Осн. прод. культури — кукурудза, просо, рис, касава, сорго, бобові. Тваринництво розвинуте слабо в зв'язку з поширенням мухи цеце. Поголів'я (тис, 1977): великої рогатої худоби — 728, овець і кіз — 850. Рибальство (1977 виловлено 65,8 тис. т риби). Надра країни вивчено мало, видобувають незначну кількість заліз. руди, бокситів, кіаніту. Обробна пром-сть представлена невеликими підприємствами по переробці с.-г. сировини (бавовноочисними, по обробці тютюну й чаю; виробн. цукру, олії, вина), а також підприємствами по виробн. мінеральних добрив, буд. матеріалів, лісопильної, швейної галузей. У 1977 вироблено 276 млн. кВт год електроенергії. Найрозвинутіший автогужовий транспорт. Довж. (км, 1977): автошляхів — 3020 (у т. ч. 1242 — асфальтованих), з-ць — 566. В Лілонгве — аеропорт. З М. вивозять чай, тютюн, арахіс, тунгову олію, вовну; довозять металовироби, нафтопродукти, трансп. засоби, пром. і прод. товари. Осн. торг. партнери — Великобританія, ПАР, Зімбабве, США. Грош. одиниця — квача. 1 квача = 1,22 дол. США (березень 1979).
О. Д. Якушев.
Медичне обслуговування. В 1975 було 4900 лікарняних ліжок (10,5 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу подавали 104 лікарі (0,2 лікаря на 10 тис. ж.), 7 зубних лікарів і 4 фармацевти. Лікарів готують за кордоном.
Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В 1977 бл. 75% нас. М. було неписьменним. Закону про обов'язкову освіту немає. Строк навчання в поч. школі 8 років (з 5 років), у середній —6 (4 + 2). Викладання — англ. мовою. Є приватні школи. В 1976/77 навч. р. у поч. школах налічувалося 663,9 тис. учнів, у серед, навч. закладах — 15,9 тис. Університет у м. Блантайр-Лімбе (засн. 1964; 1,1 тис. студентів). Є 4 коледжі, що закінченої вищої освіти не дають: с.-г. у Лілонгве, політех. ін-т і адміністративний коледж у Блантайр-Лімбе й Чанселлор-коледж у Зомбі. Наук.-істор. т-во в Блантайр-Лімбе, Ге-ол. служба, ряд дослідних станцій з с. г., тваринництва й ветеринарії, лісівництва. Нац. бібліотечна служба в Лілонтве (засн. 1968), 6-ки ун-ту, ін-тів і коледжів, б-ка та архів у Зомбі. Музей М. у Блантайр-Лімбе (засн. 1964).
В 3. Клепиков.
Преса, радіомовлення. В 1979 у М. виходило 5 осн. періодичних видань заг. тиражем 68 тис. прим. Найзначніші газети: щоденна "Дейлі таймс" ("Щоденний час", з 1895, англ. мовою) щотижнева "Малаві ньюс" ("Новини Малаві", з 1959, англ. та чиньянджа мовами) двотижнева — "Афрікен" ("Африканець", з 1950, англ. та чиньянджа мовами). Осн. журнали: урядовий "Зіс із Малаві" ("Це Малаві", з 1964, англ. мовою) та католицький "Моні" (з 1964, англ. та чиньянджа мовами). Малаві йська радіомовна корпорація засн. 1964, контролюється урядом. Передачі ведуться англ. і чиньянджа мовами.
Література М. розвивається переважно англ. мовою. Зародження її припадає на 30-і рр. 20 ст. (автобіографічні романи С. Й. Нтара). Після здобуття незалежності в л-ру влилися молоді прозаїки. Л. Каїра в автобіографічних романах "Я намагатимусь" (1965) і "Тінь минулого" (1968) відтворив соціальні конфлікти, а також конфлікти між афр. традиціями і впливом Заходу. Боротьбу нового і старого в Африці він розкрив у романі "Джінгала" (1969). Найвідоміші сучасні письменники М.: О. Качінгве — автор першого у Сх. Африці соціально-політ. роману "Нелегка справа" (1969) та Д. Рубадірі — автор кількох поетичних збірок та роману "Без викупу".
В. К. Кухалашвілі.
Мистецтво. Житла в поселеннях — круглі в плані або чотирикутні з очеретяною покрівлею — споруджують з застосуванням плетеного з лозин каркасу. З худож. ремесел поширені гончарство та різьблення на дереві. Для сучас. музики М. характерний стиль "квела", в якому поєднуються місц. муз. традиції та популярна зх.-європ. музика. Поширені ансамблі "квела" (флейта-пеніуїсл. 5-струнна гітара, контрабас, барабан, тріскачки, банджо) — "Маканга спешіал бенд", ансамбль з Каронги та ін.
