Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow У arrow УШИНСЬКИЙ
   

УШИНСЬКИЙ

Костянтин Дмитрович [19.ІІ (3.Ш) 1823 або 1824, м. Новгород-Сіверський Черніг. обл. - 22.ХІІ 1870 (3.1 1871), Одеса; пох. у Києві] — укр. педагог і правознавець. Закін. юрид. ф-т Моск. ун-ту. 1846 зарахований на посаду професора каф. енциклопедії зак-ва, держ. законів і установ, законів держ. управління і науки фінансів Демидовського юрид. ліцею (Ярославль). З 1849 -пом. столоначальника департаменту в м-ві внутр. справ. У 1854 —59 працював у Гатчинському сиріт, ін-ті: вчитель словесності та законознавства, інспектор. Був інспектором Смольного ін-ту (1859-62). Водночас (1860-61) - ред. «Журнала Министерства народного просвещения». В 1862 виїхав у тривале закорд. відрядження для вивчення досвіду освітянських справ в Європі. Після повернення (1867) займався наук, діяльністю. Правові погляди У. викладені у працях «Про камеральну освіту» (1848), «Про злочинність в Англії і Франції» (1854), «Лист про виховання спадкоємця російського престолу» (1859), «Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології» (т. 1—2, 1868—69) та ін. У. обстоював ідеї природ, права, яке повинне впливати на характер регулювання сусп. відносин на держ. рівні. Він був прихильником запровадження в ун-тах курсу камерального права, в якому мають поєднуватись «адміністративні закони і заклади із законами економічного характеру». Ця наука має пропонувати урядові та приватним особам засоби для забезпечення їхніх дій вимогам закону. На думку У., камеральне право в Німеччині розуміли хибно і замість законів наповнили його правилами і «розсудливими порадами німецької мудрості». В розумінні У. камералістика — це наука не про приват, г-во (за нім. схемою), а про г-во суспільне, народне,

Ушинський Костянтин Дмитрович - leksika.com.ua

державне. Приватне і загальнонародне мають доповнювати одне одного, «правильно багатіюча людина» нікого не розорює, оскільки істинне багатство вигідне і для індивіда, і для народу. Виходячи з цього, слід розвивати й систему прав, регулювання відповідних сусп. відносин. Предметом держ. права, поняття якого на той час ще не було усталеним, У. вважав відносини, що виникають між членами сусп. організму, до якого він відносив органи верх, влади, уряд, установи і посад, осіб. Термін «державне право» пропонував замінити на «суспільне право». Звертаючись до проблем крим. права, У. вважав кожний злочин соціально обумовленим явищем, великого значення надавав моральному вихованню і самовихованню особистості. Він виступав проти смерт. кари, обстоював тезу про те, що суворість покарання не визначає його ефективність. Як просвітитель і педагог У. осн. надії щодо перетворення сусп-ва покладав на просвіту народу, поширення екон. і правових знань, створення розум, і справедливих законів.

Літ.: Франков А. Константан Дмитриевич Ушинский. Краткий биогр. очерк. СПб., 1881; Песковский М. Константан Дмитриевич Ушинский. Его жизнь и пед. деятельность. СПб., 1893; Покровский С. Гос.-прав. воззрения К. Д. Ушинского. «Вестник воспитателя», 1911, № 6; Емельянова И. А. Полит.-прав. идеи К. Д. Ушинского. «Сов. гос-во и право», 1987, № 7; Терлецький В. В. К. Д. Ушинський як юрист. «Прав, д-ва», в. 8. К., 1998; Мироненко О. М. Народження укр. юрид. науки і перші вітчизн. доктрини суд. конст. юстиції (друга пол. XIX ст.). «Вісник Конст. Суду України», 2000, № 6; 2001, № 1, № 3.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази