Лідія [псевд. Лідії Еміліє Флорентіне Яннсен; 12 (24). XII 1843, Вяндра, тепер Пярнуського р-ну — 30.VІІ (11.VIII) 1886, Кронштадт, 1946 прах перенесено до Талліна] — ест. поетеса, драматург. Друкуватися почала 1863. Автор зб. віршів "Лугові квіти" (1866) і "Соловей з берегів Емайигі" (1867). Багато її віршів стали популярними піснями ("Серце матері", "Чому ти плачеш?" та ін.). П'єсами "Племінник з острова Сааремаа" (1870) і "Отакий Мульк, або Сто пур солі" (1872), в яких викривала реакц. політику прибалт. баронів, К. заклала основу нац. драматургії. Переклала оповідання Марка Вовчка "Козачка". Вірші К. перекладав П. Грабовський. В 1945 відкрито будинок-музей К. в Пярну.
Тв.: Рос. перекл.— Избранное. М., 1961.
