Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow манж-марків arrow МАНУФАКТУРА
   

МАНУФАКТУРА

(від лат. manus — рука і factura — виготовлення) — капіталістичне підприємство, основане на ремісничій техніці і поділі праці; стадія розвитку промисловості, що історично передувала великій машинній індустрії. Виникнення М. було підготовлене розвитком ремесла, товарного виробництва, внутр. і зовн. торгівлі, майновим розшаруванням селян і ремісників; воно прискорювалося первісним нагромадженням капіталу, великими географічними відкриттями, створенням ринку вільної робочої сили. Розвинулася з простої кооперації. М. формувалася двома шляхами — об'єднанням в одній майстерні робітників різних спеціальностей, коли готовий продукт одержували механічним з'єднанням самостійних часткових продуктів (гетерогенна М.), та об'єднанням в одній майстерні ремісників однієї спеціальності з наступним розчленуванням однорідних робіт на детальніші операції, закріплені за окремими робітниками (органічна М.). У своїй еволюції М. пройшла три форми — від розсіяної (підприємець постачав ремісникам сировину і знаряддя виробн., скуповував у них продукцію і збував її) доцентралізованої (наймані робітники об'єднувалися в майстерні), проміжною була мішана М. (поєднувалися роботи на дому і в майстерні). За характером виробничих відносин розрізняють кріпосну М. (праця кріпаків) і капіталістичну (основану на вільнонайманій праці). З серед. 16 ст. М. в Зх. Європі стала панівною формою капіталістичного виробн. Виникла спочатку в містах, які були центрами міжнар. торгівлі, в Італії, Голландії, Англії. В Росії і на Україні з серед. 17 ст. до 1861 поряд з капіталістичною існували три типи кріпосних М.: казенні, вотчинні (поміщицькі) і посесійні. На Україні до мануфактурних підприємств, з розвинутим поділом праці, що мали водяні двигуни, належали залізоробні рудні, поташні буди, скляні гути, селітроварні, папірні тощо. М. усіх видів були поширені у ткацькому, шевському, кравецькому, шкіряному, ливарному, соляному, цукроварному та ін. виробництвах М. вела до звужування спеціальності (робітник мав виконувати одну операцію), але разом з тим сприяла зростанню продуктивності праці і поділу праці. Спрощуючи трудові операції, вдосконалюючи інструменти, готуючи кадри робітників різних спеціальностей, М. створила умови для переходу до машинної стадії розвитку капіталізму (див. Промисловий переворот).

Б. М. Орловський.

 

Схожі за змістом слова та фрази