КУРУЦІВ ПОВСТАННЯ

Схожі за змістом слова та фрази

• ПОВСТАННЯ

  — збройний виступ певних соціальних груп частини населення проти існуючого політ, режиму. Залежно від історичної епохи, соціального складу учасників П. характеризуються різноманітністю, розрізняються за інтенсивністю перебігу, тривалістю, ступенем організованості, ідеологіч. орієнтацією, цілями. На ...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)

• ТОНХАКІВ ПОВСТАННЯ

  — одне з найзначніших антифеод. і антиколоніальних повстань у Кореї 1893—94. Причиною повстання було погіршення становища селянства після укладення 1879 японо-кор. договору, який поклав початок закабаленню Кореї япон. буржуазією. Назву здобуло від реліг. секти Тонхак ( східне вчення ), члени якої ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ЧЕРВОНОБРОВИХ ПОВСТАННЯ

  — нар. повстання в Китаї в 17—27. Назву здобуло від звичаю повстанців (для відміни) фарбувати брови в червоний колір. Було викликане тяжким становищем народу, яке погіршало у зв'язку з реформами Ван Мана. Почалося в пров. Шаньдун під проводом селянина Фань Чуна. Повстанці (селяни, наймані робітники...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ІХЕТУАНСЬКЕ ПОВСТАННЯ

  — антиімперіалістичне повстання селян і міської бідноти Пн. Китаю 1899—1901. Викликане агресивною політикою імперіалістичних д-в, яка призвела до посилення експлуатації селян і ремісників, зростання податків, розорення дрібних торговців Ініціатором повстання було таємне реліг т-во Іхецюань ( Кула...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ГУЦУЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ

  1920 - збройний виступ селян Косівського повіту (тепер у межах тер. Івано-Фр. обл.) проти польських окупантів. Осн. ядро повстанців становили кол. солдати австр. армії на чолі з Д. Ф. Ка-рабчуком. Для керівництва повстанням було створено к-т. Почалося Г. п. 16.IV 1920 виступом селян с. Зеленого, як...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• СПАРТАКА ПОВСТАННЯ

  — повстання рабів 73 (або 74) — 71 до н. е. в Стародавньому Римі, одне з найзначніших повстань періоду античності. Почалося втечею рабів, яких навчали в школі гладіаторів у м. Капуї, на гору Везувій. На чолі повстанців став Спартак. Повстання швидко перекинулося з Кампанії у пд. області Італії. Спа...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• СИПАЙСЬКЕ ПОВСТАННЯ

  — див. Індійське народне повстання 1857—59. ...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ

  — один з найважливіших засобів боротьби нар. мас експлуататорського суспільства проти соціального і нац. гноблення; вища, найгостріша форма класової боротьби, революц. завоювання держ. влади. Необхідність використання зброї з метою завоювання влади диктується запеклим опором пануючих класів, які на...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ЖЕРМІНАЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ

  - народне повстання у Парижі 12 жерміналя III року республіки (1 .IV 1795). Було спрямоване проти контрреволюц. політики термідоріанського Конвенту, який ліквідував завоювання якобінської диктатури. 13 жерміналя (2.IV) повстання робітників, бідноти та ремісників передмість було придушено. Ж. п., як...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• САВМАКА ПОВСТАННЯ

  — повстання скіфів у Боспорській державі 107 до н. е., очолене Савмаком. Приводом до повстання була угода боспорського царя Перісада V (див. Перісад) про передачу влади над Боспором понтійському цареві Мітрідату VI Сенаторові, що посилило б рабовласницьку експлуатацію. Повстання вибухнуло в Пантіка...
  (Українська Радянська Енциклопедія)