Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Б-бл arrow БІЛЬШОВИЗМ
   

БІЛЬШОВИЗМ

— політ, течія у рос. революційному русі, що виникла на поч. 20 ст. Термін увійшов у політ, лексикон після II з'їзду РСДРП (1903), на якому прибічники В. Леніна здобули більшість (звідси назва — більшовики), а їх супротивники — меншість (меншовики). Теор. основа Б. — марксизм-ленінізм. Ленін визначив Б. «як пристосування революційного марксизму до особливих умов епохи...». Генетично Б. значною мірою успадкував ідеї рос. лівого радикалізму, схильність до насильництва, класовий максималізм.

У березні 1918 РСДРП(б) була перейм, на РКП(б) для того, щоб відмежуватися від соціал-демократії та підкреслити свою мету — комунізм, перемогу світ, пролет. революції, що уявлялася тоді близькою. Виходячи з месіанського розуміння ролі індустріального роб. класу, Б. орієнтувався на проведення саме такої революції. Наріжними принципами переходу до першої фази комунізму — соціалізму — більшовики вважали встановлення диктатури пролетаріату (пізніше — влади роб. класу в союзі з ін. трудящими), одержав-лення основних засобів в-ва й витіснення ринкових відносин держ. г-вом. Для Б. характерна абсолютизація насильницької революції як засобу досягнення нової якості сусп-ва, що призводило до недооцінки соціальної еволюції та д-ви як знарядь сусп. перевлаштування. Відмітна риса Б. — ідеалізація сталінського курсу РКП(б) - ВКП(б) — КПРС, досвіду розвитку СРСР, «реального соціалізму» як взірця для всіх, «стовпового шляху» до соціалізму.

Більшовицькі партії (т. з. партії нового типу) зіграли певну роль у захисті знедолених прошарків трудящих, боротьбі проти фашизму й колоніалізму, але для досягнення своїх цілей спиралися передусім на режим тота-літ. типу в країнах, де вони ставали правлячими, вдавалися до держ.-терор. методів будівництва «нового життя», фіз. і духовного знищення міїїьйонів людей, тотального переслщування інакомислячих. За підтрим-ки СРСР такі партії у 40—60-ті рр. утвердилися при владі в країнах Сх. Європи, в ряді держав Азії і на Кубі, стали впливовими в деяких країнах Африки, Зх. Європи, Лат. Америки, на Кіпрі. Розрив між щейно-по-літ. орієнтаціями Б. і реальним сусп. розвитком, що збільшився за ост. десятиріччя, не міг не обумовити тотальну кризу поглядів, політики й організації партій, що сповідують більшовицькі ідеї та принципи. Вона вразила насамперед ті ком. партії, які несли відповідальність за розвиток своїх країн. Неможливість втілення засад «реального соціалізму» в Сх. Європі призвела до поразки, трансформації і, врешті, розпаду Б. у цьому регіоні та маргіналізації ряду маркс.-ленінських партій ін. регіонів світу, неухильного звуження соціального ареалу їхнього впливу.

Літ.: Бердяев Н. А. Истоки и смысл рус. коммунизма. М., 1990; Грабовський С. Утопія більшовизму на укр. теренах. «Розбудова держави», 1996, № 7—8.

 

Схожі за змістом слова та фрази