— житла в природних печерах, гротах і навісах у гірських районах або в урвищах берегів річок та інших водойм. Були повсюдно поширені за кам'яної доби, особливо за часів палеоліту. На тер. України відомі печерні стоянки Кіїк-Коба, Вовчий грот, Чокурча, Шайтан-Коба, Старосіллівська стоянка в Криму та ін. Житла в штучних печерах подекуди існували й пізніше, переважно за часів середньовіччя (див. Печерні міста).
|
