Олександр Сергійович [15(27).І 1863, с. Удачне, тепер Криничанського р-ну Дніпроп. обл. — 7.XI 1919, Пе
троград] — рос. історик, професор з 1890, академік Петерб. (з 1914 — Петроградської) АН з 1899. Закінчив 1886 істор.-філол. ф-т Петерб. ун-ту. З 1890 працював у ньому: приват-доцент, з 1890 (після захисту магістер. дис.) — професор. Належав до юрид. школи в історіографії, займався методологією історії. Створив школу дипломатики, яка базувалася на юрид. аналізі всіх або більшості актів даного виду, розробив схему джерелозн. дослідження акта. Досліджував критерії розмежування публіч. і приват, права та їх зміну в розвитку рос. права. Стояв на позиціях неокантіанського критицизму. Осн. праці: «Методологія історії» (в. 1—2, 1910—18), «Нариси російської дипломатики приватних актів» (1920).
Літ.: Пресняков А. Е. А. С. Лаппо-Данилевский. Пг., 1922; Пресняков А. Е. Труды А. С. Лаппо-Данилевского по рус. истории. — Кареев Н. И. Истор.-теор. труды А. С. Лаппо-Данилевского. «Рус. истор. журнал», 1920, кн. 6; Черепний Л. В. А. С. Лаппо-Данилевский — бурж. историк и источниковед. «Вопр. истории», 1949, № 8; Каштанов С. М. Рус. дипломатика. М, 1988.
Т. I. Бондарук.
|
