Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кану-карб arrow КАПІТАЛ
   

КАПІТАЛ

(нім. Kapital, франц. capital, від лат. capitalis — головний) — вартість, яка внаслідок експлуатації найманої праці приносить капіталістові додаткову вартість, екон. категорія, що відображає виробничі відносини капіталістичного способу виробництва. Суть та історію виникнення К. науково обгрунтував К. Маркс. "Капітал — писав він,— передбачає найману працю, а наймана праця передбачає капітал. Вони взаємно зумовлюють одне одного; вони взаємно породжують одне одного" (Маркс К. і Енгельс Ф. Тв., т. 6, с.428). Отже, К. як сусп.-екон. категорія виникає з відокремленням безпосереднього робітника від засобів виробництва і засобів до життя і зосередженням їх у приватній власності класу буржуазії. Передумовою виникнення К. є товарне виробництво і перетворення робочої сили на товар. У К. відображаються екон. відносини між працею і К., між капіталістами і робітниками. К. Маркс розкрив екон. природу К. і суть капіталістичної експлуатації. Він вперше поділив К. на постійний і змінний, показавши тим самим справжнє джерело додаткової вартості — жорстоку експлуатацію найманої праці робітників. "Капітал — це мертва праця, що, як вампір, оживає лише тоді, коли вбирає в себе живу працю і живе тим повніше, чим більше живої праці він поглинає" (Маркс К. і Енгельс Ф. Тв., т. 23, с. 227). К. Маркс довів, що в процесі виробн. вартість постійного капіталу переноситься на новий продукт, залишаючись незмінною, а змінний капітал не тільки відтворює свою вартість , а й приносить капіталістові додаткову вартість, яка частково споживається ним як прибуток, а частково капіталізується, тобто спрямовується на розширення виробництва, стає К. Отже, величезні багатства капіталістів — результат привласнення неоплаченої праці робітників. За рахунок додаткової вартості, створеної в процесі виробн. існує й функціонує торговельний капітал у сфері обігу товарів, а також банківський капітал, торговці та банкіри одержують свою частку додаткової вартості відповідно у вигляді торг. прибутку й проценту. Заг. формула К., виведена К. Марксом, має такий вигляд: Г—Т—Г1, де Г — гроші (див. Грошовий капітал), Т — товар, Г1— сума грошей з приростом, який є надлишком над авансованим капіталом. Виробництво і привласнення цього надлишку, тобто додаткової вартості, становить суть капіталізму. Обов'язковою умовою функціонування К. є безперервний його рух, кругооборот капіталу, оборот капіталу. К. в процесі свого функціонування набуває форм — грошового капіталу, продуктивного капіталу й товарного капіталу. Прагнення капіталістів до одержання все більших прибутків змушує їх використовувати частину додаткової вартості для нагромадження капіталу, що веде до концентрації капіталу, концентрації виробництва і на цій основі до перетворення капіталізму на монополістичний капіталізм з усіма його суперечностями й антагонізмами.

Вчення про К. найповніше викладено в гол. екон. праці К. Маркса "Капітал". Сучас. бурж. економісти, прагнучи прикрити експлуататорську природу державно-монополістичного капіталізму, намагаються видати зростання прибутків капіталістів не як результат жорстокої експлуатації робітн. класу і всіх трудящих, а як доход від факторів виробн. (К., землі), як винагороду їм за підприємницьку діяльність, як результат запроваджуваних ними наук.-тех. удосконалень.

За соціалізму екон. категорії К. не існує, тому що панує сусп. власність на засоби виробн., г-во ведеться планомірно в інтересах усіх трудящих. Див. також Основний економічний закон, Основний економічний закон капіталізму, Основний економічний закон соціалізму.

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Капітал, т. 1, 4. Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 23; т. 26, ч. 1, розд. 1,3—4; Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 23. Три джерела і три складові частини марксизму; т. 26. Карл Маркс; Политическая экономия. Капиталистический способ производства. М., 1978.

М. М. Кирієнко.

 

Схожі за змістом слова та фрази