Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow апі-ари arrow АРАБСЬКА МОВА
   

АРАБСЬКА МОВА

належить до семітської групи семіто-хамітської сім'ї мов. Під терміном "арабська мова" розуміють єдину літ. класичну мову й сучас. розмовну мову арабів, яка поділяється на діалекти: єгипетський, сірійський, іракський, суданський та ін. Говорять нею 126 млн. чол. (1975, оцінка). Найдавніші написи А. м.- від 4 ст. н. е. Класичною літ. А. м. створено кудожню, наук. і реліг. л-ру середньовічного мусульм. Сходу. Характерна риса класичної літ. А. м. - багатство приголосних звуків. Корені слів складаються переважно з трьох приголосних, а голосні (разом з афіксами) виражають деякі граматичні значення і є засобами словотвору. У словозміні значну роль відіграє внутр. флексія (чергування голосних і подвоєння приголосних). У літ. А. м.- два роди, три відмінки й три числа. Дієслівних форм ("порід") - 15. Араби користуються арабським письмом. У вивчення А. м. вагомий внесок зробили укр. вчені А. Ю. Кримський, Т. Г. Кезма, А. П. Ко-валівський та ін.

Літ.: Крымский А. Е. Семитские языки и народы, ч. 2. М., 1910; Шарбатов Г. Ш. Современный арабский язык. М., 1961: Юшманов Н. В. Краткая грамматика арабского языка. Л., 1964; Халидов Б. 3. Учебник арабского языка. Ташкент, 1977.

 

Схожі за змістом слова та фрази