Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow спар-страх arrow СТАНДАРТ
   

СТАНДАРТ

(англ. standard — норма, зразок, модель, від франк, standhard, букв. — твердо стояти, з гот. standan — стояти і hardus — твердий, міцний) — док-т, що встановлює для заг. і багатораз. застосування правила, заг. принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптим. ступеня впорядкованості у певній галузі. Розробляється як на матеріальні предмети (продукцію, речовини, ресурси, буд. конструкції тощо), так і на норми, правила і вимоги до об'єктів opг., метод., інформ., стат., загальнотех., тех.-екон. та соціального характеру. Приймається в установленому порядку на основі консенсусу.

Залежно від рівня суб'єкта стандартизації, який приймає чи схвалює С, розрізняють: нац. (державний) С. та класифікатори, прийняті чи схвалені центр, органом викон. влади у сфері стандартизації, видані ним каталоги та реєстри загальнодерж. застосування; кодекси усталеної практики, що містять практ. правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, тех. обслуговування, експлуатації обладнання, конструкції або виробу; тех. умови — док-т, що встановлює тех. вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги; тех. регламенти — нормат.-прав. акти, прийняті органом держ. влади, що встановлюють тех. вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворюють їх зміст. Виокремлюють також стандарти міжнародні та регіональні, соціальні державні стандарти і нормативи. С. повинні відповідати потребам ринку, сприяти розвитку вільної торгівлі, підвищенню конкурентоспроможності вітчизн. продукції та бути викладені таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачів продукції чи надавати перевагу виробнику продукції або продукції залежно від місця її виготовлення. С, тех. регламенти та ін. нормат.-прав. акти встановлюють обов'язкові вимоги щодо: захисту життя, здоров'я та майна людини; захисту тварин і рослин; охорони довкілля; безпеки продукції, процесів чи послуг; запобігання введенню в оману стосовно призначення та безпеки продукції; усунення загрози для нац. безпеки. Нац. С. розробляються тех. к-тами стандартизації, а також ін. суб'єктами, що мають для цього відповід. н.-т. потенціал. Правила та порядок розроблення, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та припинення дії нац. С. встановлюються центр, органом викон. влади у сфері стандартизації. Перелі к нац. С, схвалених та прийнятих протягом місяця, публікується наст, місяця у відповід. офіц. виданні. С. на продукцію перевіряються не рідше одного разу на 5 років. Перевірку нац. С. на відповідність зак-ву, інтересам д-ви, потребам споживачів, рівню розвитку науки і техніки, вимогам міжнародних С. здійснюють відповідні тех. к-ти або ін. суб'єкти стандартизації. Міжнар. (регіональні) С. запроваджуються як національні за умови їх прийняття центр, органом викон. влади у сфері стандартизації. С, як правило, застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в ін. док-тах. Застосування С. чи їх окр. положень є обов'язковим: для всіх суб'єктів господарювання, якщо це передбачено в тех. регламентах чи ін. нормат.-прав. актах; для учасників угоди щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній є посилання на певні С; для виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним С. чи використав позначення цих С. у її маркуванні; для виробника чи постачальника, якщо його продукція сертифікована з дотриманням вимог С. міжнар. (регіональних) та С. ін. країн, а їх вимоги не суперечать зак-ву України, можуть бути застосовані в установленому порядку шляхом посилання на них у національних та ін. С. Застосовані під час виготовлення продукції С. повинні зберігатися у виробника протягом 10 років після випуску ост. виробу даного виду продукції. Право власності на нац. С, кодекси усталеної практики, класифікатори та каталоги належить д-ві. Від її імені права власника на ці док-ти здійснює центр, орган викон. влади у сфері стандартизації.

Порядок розробки, схвалення, прийняття, перегляду, зміни та припинення дії С, контроль за їх дотриманням визначаються нормами ст. 15 ГК України, декретів КМ України «Про стандартизацію і сертифікацію», «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» (обидва — 1993), Законів України «Про енергозбереження» (1995), «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» (1997), «Про метрологію та метрологічну діяльність» (1998), «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» (2000), «Про стандартизацію», «Про підтвердження відповідності» (обидва - 2001), постановами КМ України «Про порядок та терміни дії галузевих стандартів і прирівняних до них інших нормативних документів колишнього СРСР» від 30.1 2002, а також ін. нормат.-прав. док-тами, в т. ч. актами Держ. комітету з питань тех. регулювання та споживчої політики України (до 2002 — Держ. комітет по стандартизації, метрології та сертифікації — Держстандарт України). У разі порушення або недодержання С. щодо осіб, винних у порушенні зак-ва про стандартизацію, передбачено цив.-правову, дисциплінарну, адм. або крим. відповідальність залежно від обставин та розміру заподіяних збитків (випуск або реалізації) недоброякісної продукції, порушення правил, норм і С, що стосуються убезпечення дорожнього руху, та ін.).

Див. також Державна система стандартизації, Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, Державний стандарт, Метрологія, Мінімальні державні соціальні стандарти, Нормативи, Підтвердження відповідності.

В. П. Нагребельний.

 

Схожі за змістом слова та фрази