— один з принципів, що має бути неодмінною основою угод і переговорів з питань обмеження гонки озброєнь і роззброєння. Цей принцип як основу довгострокової угоди між СРСР і США про обмеження стратегічних наступальних озброєнь було підтверджено в ході радянсько-амер. зустрічі на найвищому рівні у Владивостоці (1974); на ньому наголошено в підписаному у Відні 1979 Договорі про ОСО-2. Цей принцип відображає існуючу приблизну воєнно-стратегічну рівновагу між СРСР і США, між країнами Варшавського Договору 1955 і НАТО. Цю рівновагу всіляко прагнуть порушити агресивні кола імперіалізму. На здійснення принципу рівності і однакової безпеки сторін спрямовано ініціативи, висунуті на XXIV —XXVI з'їздах КПРС, зокрема про встановлення мораторію на розміщення в Європі нових ракетно-ядерних засобів середньої дальності. СРСР та ін. країни соціалістичної співдружності послідовно і наполегливо відстоюють цей принцип. Розглядаючи існуючу воєнну рівновагу як важливий фактор збереження миру, СРСР активно добивається скорочення озброєнь, виступає за зниження рівня воєнного протистояння.
